шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі».
У ст. 17 [9] закріплено обов'язок захищати суверенітет і територіальну цілісність України; забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Цей обов'язок покладається на всі державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, на всіх громадян України та їх об'єднання.
У ст. 23 [9] вказується, що кожна людина має обов'язки перед суспільством. «Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості». Обов'язки перед суспільством означають, що кожна особа повинна поважати інших людей і всі соціальні цінності суспільства, щоб й інші люди також могли вільно розвиватися за принципом: «вільний розвиток всіх є умовою вільного розвитку кожного». У суспільстві, колективі, сім'ї людина розвивається та отримує можливість спілкуватися, вчитися, набувати соціального досвіду тощо.
9) Обов'язок громадян України також полягає в тому, щоб не втручатися в особисте і сімейне життя інших громадян. У ст. 32 [9] записано: «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України». Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У ст. 35 [9] закріплено: «Ніхто не може бути уві льнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою». Цей обов'язок означає, що всі громадяни зобов'язані виконувати закони України та юридичні обов'язки стосовно до держави незалежно від їх світогляду і віросповідання, за винятком тих громадян, які сповідують релігію, віровчення якої не дозволяє брати зброю в руки. Для таких громадян установлюється альтернативна невійськова служба.
У ст. 37 [9] зазначено: «Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, нарозпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняється». Ці заборони означають, що громадяни не мають права здійснювати такі дії та вчинки або вони зобов'язані утримуватися від такої діяльності, яка заборонена Конституцією.
У процесі підприємницької діяльності громадяни України зобов'язані дотримуватися правил добросовісної конкуренції.
У ст. 42 [9] зазначено: «Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом».
У Конституції закріплено й інші конституційні обов'язки громадян, які безпосередньо та опосередковано випливають із прав і свобод громадян.
У ст. 51 [9] закріплено обов'язки батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття, а повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
У ст. 53 [9] закріплено обов'язок кожного громадянина мати повну загальну середню освіту.
У ст. 60 [9] вказується, що ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження і накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
2. 3. Правовий статус іноземців в Україні.
Правовий статус іноземців в Україні визначений Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців» від 4.02.1994 р. та іншими законами.
У ст. 26 [9] закріплено загальні положення. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами, чи міжнародними договорами України.
Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом. У ст. 33 [9] вказується, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про правовий статус іноземців» закріплює:
1) загальні положення;
2) основні права, свободи та обов'язки іноземців;
3) в'їзд в Україну і виїзд з України;
4) відповідальність іноземців;
5) підсумкові положення.
Іноземцями визнаються іноземні громадяни - особи, які належать до громадянства інших держав і не є громадянами України; особи без громадянства - особи, які не належать до громадянства будь-якої держави.
Іноземці є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин. Законодавство України може обмежувати права і свободи іноземних громадян, якщо іноземні держави встановлюють обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України на території інших держав. Здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні. Іноземці зобов'язані поважати і дотримуватися Конституції та законів України, шанувати традиції та звичаї народу України. Відповідно до Конституції і Закону України «Про громадянство» іноземці можуть набути громадянство України (натуралізуватися). [10;86]
Основні права і свободи іноземців.
Іноземці мають право:
на інвестиційну та підприємницьку діяльність;
право на трудову діяльність;
право на відпочинок;
право на охорону здоров'я;
право на соціальний захист;
право на житло;
майнові та особисті немайнові права;
право на освіту;
право на користування досягненнями культури;
право на участь в об'єднаннях громадян;
право