У Загальній декларації прав людини ООН (1948 р.) проголошено:
У Декларації також закріплюються політичні й соціально-економічні права - право на освіту, культуру, на соціальний і міжнародний порядок. Кожна людина має обов'язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи. Більшість із цих прав і свобод закріплено в Конституції України та інших законах.
3. 2. Державно-правові гаранти та захист прав і свобод громадян України.
Усі права і свободи громадян України гарантуються державою, оскільки держава бере на себе обов'язок забезпечити ці права. З одного боку, права і свободи громадян породжують обов'язки держави, а з іншого - права і свободи держави породжують обов'язки громадян. У ст. З [9] закріплено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. У ст. 21 [9] закріплено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Відповідно до ст. 22 [9] права і свободи людини і громадянина не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституція закріплює й інші конституційні гарантії прав і свобод людини та громадянина.
Гарантії прав і свобод людини та громадянина дуже тісно пов'язані з гарантіями законності й правопорядку. Термін «гарантія» означає: забезпечення; убезпечення; запорука. У правознавстві він має багатозначне визначення і застосовується як гарантії законності, гарантії застосування норм права, гарантії конституційні, правові гарантії, гарантії прав та свобод людини і громадянина - це умови, засоби, способи, які забезпечують здійснення у повному обсязі та всебічну охорону прав і свобод особи. Поняття «гарантії» охоплює всю сукупність об'єктивних і суб'єктивних чинників, спрямованих на практичну реалізацію прав і свобод, на усунення можливих перешкод їх повного або належного здійснення. Розрізняють чотири види гарантій: економічні, політичні, ідеологічні та юридичні. Основним завданням усіх гарантій є забезпечення виконання, дотримання і використання прав і свобод громадян.
Економічні гарантії - це система або сукупність економічних і матеріальних факторів із забезпечення всіх прав і свобод людини і громадянина. До них належать: економічна система, економічне законодавство (економічні закони), ринкові відносини, добросовісна конкуренція, свобода економічної діяльності, захист різних форм власності, соціальне і пенсійне забезпечення громадян, соціальне партнерство між різними суб'єктами - працівником і власником тощо.
Політичні гарантії- це система політичних форм і методів, які забезпечують реалізацію основних прав і свобод громадян. До них належать: політична система суспільства, принцип народовладдя, можливість обирати та бути обраним у представницькі органи державної влади і місцевого самоврядування, демократична форма правління і державно-політичний режим, діяльність політичних партій та організацій із реалізації прав громадян тощо.
Ідеологічні гарантії- це система культурних, правових, духовних засобів із забезпечення прав і свобод громадян. До них