План

Вступ ...............................................................................................................3

І. Поняття необережності, як форми вини...................................................7

II. Злочинна самовпевненість. Інтелектуальний і вольовий момент........ 14

III. Злочинна недбалість та її критерії. Казус............................................. 18

IV. Класифікація необережних злочинів. Особливості їх криміналізації. 22 Висновки………………………………………………................................. 27

Список використаної літератури................................................................... 31

Вступ

Починаючи з того моменту, як кожна людина починає самостійно пізнавати світ, їй завзято і безперестанно попереджували: "Будь обережною!". До обережності нас закликають дорожні знаки і всілякі вказівки, попереджувальні надписи на будівельних майданчиках і на пляжі, біля лісу та у залізничного полотна. Бути обережним зобов'язують різноманітні інструкції та настанови, рекомендації та правила.

"Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека - зазначено в статті 3 Конституції України - визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави [1, с.4]".

На варті цих прав та свобод стоїть й кримінальне законодавство, яке передбачає відповідальність за злочини, що скоюються з необережності (надалі - необережні злочини).

Актуальність теми. Дослідження вчених свідчать про порівняно високий процент необережних злочинів, пов'язаних з загибеллю людей, спричиненням їм тілесних пошкоджень. Важко вирахувати матеріальні збитки нашого суспільства, що виникають в результаті халатності, пошкодження товарно-матеріальних цінностей та інших проявів необережності. Збитки від "випадкових" пожеж, переважна частина яких виникає в результаті чиєїсь необережності, вираховується мільйонами гривень [8, с. 10].

В умовах технічного прогресу тяжкість наслідків необережної поведінки людей суттєво підвищується. Пов'язано це зі значним підвищенням кількості технічних засобів, що проникають в усі сфери життєдіяльності людини, появою все більш могутніших джерел енергії (згадати б лише аварію на ЧАЕС, яка також сталася в силу "випадку"), що значно підвищують можливості людини ( і разом з тим потенційну небезпеку). В кінцевому випадку підвищується "ціна помилки", тобто можлива шкода, що заподіюється необережною поведінкою людини. Тому не дивно, що боротьба з необережністю набуває все більшого значення як в нашій країні, так і за кордоном.

А саме дорожньо-транспортні пригоди (надалі ДТП) є основним джерелом необережних злочинів. Необережна поведінка, що в подальшому веде до скоєння необережних злочинів частіше всього проявляється, як раз, при експлуатації механізмів, як джерел підвищеної небезпеки, при експлуатації транспортних засобів, при виконанні гірських, підривних робіт та таке інше.

Кожний рік в світі відбувається біля 55 млн. автомобільних аварій. 31946 по 1998 рік на дорогах світу загинуло біля 3 млн. чоловік та 100 млн. було поранено. За даними Ліверпульської організації страховиків, в результаті аварійних випадків щорічно отримують ушкодження біля 8000 суден, або кожне третє судно з загальної кількості світового флоту. Щорічно світовий океан поглинає до 200 тис. людських життів [10, с. 14].

"Підвищення злочинів з необережності пояснюється не тільки ускладненням та зростанням кількості технічних засобів та різноманітних механізмів, але і складностями психофізіологічної адаптації людини до нових процесів використання техніки. Перед юристами постають нові проблеми: дослідження спільно з психологами та фізіологами особливостей поведінки людини в стресових, небезпечних і важких ситуаціях; питання відповідальності за різноманітні форми правової необережності; вивчення ефективності перевиховання осіб, які скоїли правопорушення з необережності, і відпрацювання нових форм і методів такого перевиховання, а також технічних та організаційних засобів попередження небезпечних наслідків необережної поведінки"[10, с. 87 - 88].

З необережною злочинністю пов'язаний цілий комплекс питань, що виникають з приводу теоретичних проблем, криміналістичних досліджень та проблем криміналізації і кваліфікації злочинів скоєних з необережності. Також все більшого значення, в умовах побудови правової держави, набуває і виховання суспільної правосвідомості в дусі нетерпимості до будь-яких проявів необережності. Тому автор впевнений в підвищеній актуальності даної теми.

Об'єкт дослідження даної роботи - необережність як форма вини. В даному випадку наголос ставиться не на обережності, як суспільному явищі, а як об'єкті дослідження науки кримінального права. Для успішного усування негативних наслідків науково-технічної революції необхідно глибоко аналізувати процеси, що відбуваються в суспільстві під її впливом. Необережна злочинність являє собою складову частину загальної злочинності як соціально-правового явища, закономірно існуючого в суспільстві. Тому усі ознаки, що характеризують злочинність, в певній мірі характерні необережній злочинності.

Але в кримінальній класифікації злочинності необережна злочинність являє собою особливу групу, складає самостійний елемент загальної структури злочинності. Ця самостійність визначається особливостями необережної злочинності:

а) за формою вини, тобто за психологічним механізмом здійснення злочину;

б) за соціально-психологічними причинами здійснення злочинів та характеристиці особи злочинців;

в) за сферою діяльності, в якій скоюються данні злочини;

г) за характером наслідків [6, с. 7].

Отже необережна злочинність є самостійним елементом, а тому потребує окремого дослідження.

Об'єктом дослідження є необережна відхилена поведінка, як основа необережної злочинності - це є необхідним для вирішення питання криміналізації, тобто встановлення караності необережних діянь.

Цікавим є також дослідження окремих видів необережних злочинів та проблем пов'язаних з їх криміналізацією та кваліфікацією. Тому необхідно включити дану проблематику до об'єкту дослідження роботи.

Предмет дослідження - нормативні акти (передусім Кримінальний кодекс України - основний законодавчий акт за яким здійснюється криміналізація діянь), матеріали судової практики та наукові праці.

Нажаль, судова статистика, як правило, не виділяє в окремий рядок злочини, що скоєні з необережності. Так, в щорічних звітах судової статистики, що друкуються в журналі "Право України", ми не зможемо знайти процентне відношення злочинів скоєних з необережності по відношенню до злочинів скоєних умисно або до загальної кількості злочинів. Але виходячи з загальних закономірностей причин та наслідків та окремих матеріалів