Нотаріуси приймають документи, складені відповідно до ви-мог іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи у формі, передбаченій іноземним законодаством, якщо це не су-перечить законодавству України.

Доручення, що призначаються для вчинення дій за кор-доном, посвідчуються державними нотаріусами.

Доручення, що призначається для вчинення дій за кордоном і не містить вказівки про строк його чинності, зберігає силу до його скасування особою, яка видала доручення, про що може бу-ти зазначено в тексті доручення.

Відповідно до статті 99 Закону «Про нотаріат» дії, пов'язані з охороною майна, що залишилося після смерті іноземного громадянина і знаходиться на території України, або майна, яке належить одержати іноземному громадянинові після смерті громадянина України, а також з видачею свідоцтва про право на спадщину щодо такого майна, здійснюються відповідно до законодавства України.

Одержавши повідомлення про смерть громадянина іноземної держави, з якою Україною укладений міжнародний договір Див. Закон «Про правонаступництво України» (Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 46. — Ст. 620)., що містить норми про охорону спадкового майна, де-ржавні нотаріальні контори, керуючись відповідним договором, в разі, якщо на території України є майно померлого, вживають необхідних заходів до охорони спадкового майна, встановлюють розмір і вартість спадкового майна, з'ясовують коло спад-коємців, перевіряють, чи є заповіт, і негайно повідомляють про це дипломатичне або консульське представництво держави, громадянином якої є померлий, в порядку, передбаченому пунктом 196 цієї Інструкції.

Якщо міжнародним договором ведення справи про спадщину віднесено до компетенції установ іноземної держави, громадяни-ном якої є померлий, то спадкове рухоме майно може бути пере-дано державним нотаріусом дипломатичному або консульському представництву цієї держави за його вимогою.

Відповідно до міжнародного договору у випадку, коли заповіт, складений за формою, передбаченою законодавством іноземної держави, після смерті заповідача подається нотаріусу для розкривання і оголошення, нотаріус оголошує зміст заповіту та складає протокол про його стан і зміст. У протоколі вка-зується дата та місце складання протоколу, дата посвідчення заповіту, ім'я особи, яка його подала, стан документа (був він поданий запечатаним чи відкритим; чи були в ньому закреслені місця, поправки або інші недоліки).

Протокол підписується нотаріусом і особою, яка подала за-повіт. Цими ж особами підписується кожний аркуш заповіту. Якщо заповіт зберігався у нотаріуса в запечатаному вигляді, всі зазначені вище дії нотаріус провадить одноособово.

До протоколу додається засвідчена копія заповіту, а залежно від вимог міжнародного договору — копія протоколу та оригінал заповіту.

Вказані документи можуть бути видані заінтересованій особі або надіслані компетентній установі іноземної держави за пра-вилами виконання доручень.

Документи, які складено за кордоном за участю іноземних властей або які від них виходять, приймаються но-таріусами за умови їх легалізації органами Міністерства закор-донних справ України.

Без легалізації такі документи приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна (або що-до яких вона визнала себе правонаступником).

Порядок зносин нотаріусів з іноземними органами юс-тиції визначається законодавством України, міжнародними до-говорами.

Нотаріуси у випадках, передбачених договорами про правову допомогу, зносяться з консульськими представництвами безпо-середньо, якщо консульський округ даного консульського пред-ставництва зв'язаний з територією їх діяльності. В інших випад-ках зносини органів нотаріату з консульськими дипломатични-ми представництвами здійснюються через Міністерство закор-донних справ України.

Нотаріуси забезпечують докази, необхідні для ведення справ в органах іноземних держав.

Дії для забезпечення доказів провадяться відповідно до цивільного процесуального законодавства України.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила про нотаріальні дії, ніж ті, що містить законодавство України, то при вчиненні нотаріальних дій застосовуються пра-вила міжнародного договору.

Якщо міжнародний договір відносить до компетенції но-таріусів вчинення нотаріальної дії, не передбаченої законодавст-вом України, нотаріуси вчиняють цю нотаріальну дію в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

2. Нотаріальне оформлення документів для дій за кордоном.

Прийняття документів, складених за кордоном

У ст. 98 Закону передбачається, що нотаріуси приймають докумен-ти, складені відповідно до вимог іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи за формою, передбаченою іноземним законо-давством, якщо це не суперечить законодавству України. Існують дві умови оформлення документів, призначених для дії за кордоном:*

документи оформлюються з урахуванням законодавства інозем-них держав;*

законодавство іноземних держав не повинно суперечити законодавству України.

Українські нотаріальні органи мають право вчиняти оформлення щодо документів, призначених для дії за кордоном:*

засвідчувати вірність копій документів і перекладів документів;*

посвідчувати доручення на ведення спадкових справ у судах та адміністративних органах, на управління та розпорядження май-ном, одержання гонорарів, аліментів, пенсій та інших періодич-них платежів, на вчинення торгових операцій;*

видавати свідоцтво про те, що громадянин живий і перебуває в певному місці;*

вчиняти морський протест за заявою капітана іноземного судна;*

видавати свідоцтво про право на спадщину;*

засвідчувати справжність підпису на різних видах заяв.

На вимогу акредитованих в Україні дипломатичних представ-ництв, консульських установ інших держав нотаріуси в межах їхньої компетенції можуть оформляти дозволи:*

батьків на укладення шлюбу їхніх сина чи дочки з іноземцем;*

на постійне місце проживання за кордоном;*

батьків на тимчасовий виїзд неповнолітніх дітей за кордон;*

батьків на усиновлення їхніх дітей і зміну прізвища, ім'я, по батькові.

Нотаріус в інтересах громадян України, якщо це передбачено міжнародним договором за участю України, може вчинити і таку но-таріальну дію, як розкривання та оголошення заповіту, складеного за формою, передбаченою законодавством іноземної держави, і подано-го нотаріусу після смерті заповідача. Порядок вчинення цієї дії регла-ментується листом Міністерства юстиції України "Про порядок вчи-нення нотаріальних дій, не передбачених законодавством України" від 29 березня 1994 р.

Оформлюючи документи, що призначені для дії за