КУРСОВА РОБОТА

Робочий час: правові питання

ЗМІСТ

Вступ 3

РОЗДІЛ І. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ 5

1.1. Поняття робочого часу 5

1.2. Види робочого часу 9

РОЗДІЛ ІІ. РЕЖИМ РОБОЧОГО ЧАСУ ЯК ПОРЯДОК РОЗПОДІЛУ

НОРМ РОБОЧОГО ЧАСУ 15

2.1. Поняття та види режиму робочого часу 15

2.2. Надурочні роботи, їх винятковість особливість. Чергування 20

РОЗДІЛ ІІІ. ОБЛІК РОБОЧОГО ЧАСУ 29

3.1. Суть поденного обліку робочого часу 29

3.2. Підсумовочний облік робочого часу 30

Висновки 34

Список використаних джерел 36

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи. Робочий час є однією з істотних умов трудового договору і торкається інтересів як працівника так і роботодавця. Поняття робочого часу отримало розповсюдження на Україні в умовах соціалістичної системи радянського права, що базувалося як відомо на нормативізькій теорії права і була одним з напрямків юридичного позитивізму. На сьогоднішній день поняття та види робочого часу регулюють багато нормативних актів. Навіть конституція України (ст. 45) передбачає, що працівникові гарантується встановлена зразком тривалість робочого часу. Більш широко поняття робочого часу розкривається в КЗпП, а саме главі ІУ.

Також присвячено даній темі ряд нормативних актів.

Але оскільки перетворення, які відбуваються у нашій державі об’єктивно потребують вдосконалення правового забезпечення трудових відносин найманої праці, тому право перебуває на стадії реформування. Тому відповідно реформування проходить і такий розділ трудового права як робочий час.

Ступінь наукової розробки проблеми можна визначити як досить широкий. Проблема поняття робочого часу висвітлювалася у прація російських вчених Ю.Колосова, М. Кузнецова, І.Кисельова та ін; українських професорів та кандидатів наук А.Мацюка, В.Роталя, Н.Хуторяна, С.Стичинського, Г.Гончарової.

Але дана тема потребує подальшого вдосконалення та регулювання, бо є дуже важливою. Це вказує на актуальність теми.

Предметом роботи є вияв правової природи робочого часу.

Об’єктом роботи є нормативні акти, які регулюють і визначають поняття робочого час та його види та режим робочого часу.

Методологічна основа роботи складається з базових науково-теоретичних положень в юридичній науці в цілому і в науці трудового права зокрема. У процесі дослідження використані такі наукові методи дослідження: історичний, систематичний, логіко-юридичний, соціальний, нормативно-правовий. основні положення та висновки грунтуються на аналізі чинного трудового законодавства, особливостей його застосування та досягнень науки трудового права.

Метою роботи є визначення правового регулювання робочого часу.

Виходячи з цього я намагалася вирішити такі конкретні завдання:

визначити поняття робочого часу та його види;

з’ясувати поняття та види режиму робочого часу;

з’ясувати винятковість особливих видів режиму робочого часу;

проаналізувати облік робочого часу;

визначити суть поденного і підсумованого робочого часу.

Структура курсової роботи визначається змістом досліджуваної проблематики і спрямована на досягнення поставленої мети.

Курсова робота складається з: вступу, 3-ох розділів, висновків, списку використаних джерел.

РОЗДІЛ І. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ

1.1. Поняття робочого часу

Робочий час – це час, протягом якого працівник виконує роботу, визначену угодою, підпорядковуючись внутрішньому трудовому розпорядку. Можна сказати, що робочий час – це час, протягом якого працівник працює у визначеному місці на визначених угодою сторін умовах.

Робочий час є однією з істотних умов трудового договору і торкається інтересів як працівника, так і роботодавця. Його ра-ціональне поєднання з часом відпочинку дає змогу ефективно використовувати здатність людини до продуктивної праці, від-творювати фізичні та психологічні характеристики працівника, а також комплексно застосовувати виробничі потужності та ін-ше майно роботодавця.

Трудове законодавство не подає визначення поняття робочого часу. Тому його визначено в науковій літературі.

Робочий час – це встановлений законом, колективним договором чи угодою сторін період, протягом якого працівники зобо-в'язані виконувати роботу, обумовлену трудовим договором. Не-обхідна тривалість робочого часу працівника відображає норму його робочого часу та обчислюється кількістю годин, які праців-ник повинен відпрацювати протягом певного календарного періоду.

Норма робочого часу визначається робочими днями або робо-чими тижнями. Робочий тиждень – це встановлена законом чи на його підставі тривалість робочого часу в межах календарного тижня. На практиці застосовується два види робочого тижня: п'ятиденний або шестиденний. Робочий день – це тривалість роботи працівника протягом доби відповідно до графіка чи роз-порядку роботи.

Тривалість робочого часу може бути предметом централізова-ного, локального, колективно-договірного та індивідуально-до-говірного регулювання. За нових умов господарювання центра-лізоване закріплення нормування робочого часу виступає юри-дичним засобом охорони праці та найважливішою гарантією реалізації конституційного права на працю. Кодекс законів про працю визначає максимально допустимі норми робочого часу для всіх працівників. Разом з тим законодавець надає право роботодавцям при укладенні колективного договору встановлюва-ти меншу норму тривалості робочого часу (ч. 2 ст. 50 КЗпП). Норма робочого часу також може визначатись і на індивідуаль-но-договірному рівні. У трудовому законодавстві відсутні прямі заборони щодо зменшення тривалості робочого часу за угодою сторін трудового договору.

Правове регулювання робочого часу здійснюється на рівні законів, підзаконних актів, колективно-договірного регулювання умов праці та угодою сторін трудового договору.

Слід врахувати, що у деяких випадках робочим часом вважаються періоди, коли працівник фактично не виконує трудових обов’язків, але підпорядковується роботодавцеві. Наприклад, у разі тимчасового переведення працівника на іншу роботу через простій (ст.34 КЗпП) або надання жінкам, що мають дітей віком до півтора року, перерви для годування дитини (ст.183 КЗпП) та в інших випадках

„Отже, робочим вважається час, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку організації, графіка роботи й умов трудового договору повинен виконувати трудові обов’язки, а також інші періоди часу, що відповідно до законів та інших нормативно-правових актів належать до робочого часу... [4] Грузінова Л.П. Робочий час та час відпочинку // Трудове право України: Навч. посібник для студ.