Право на скорочену тривалість робочого часу мають також ін-валіди 1-ї та 2-ї груп, які працюють на підприємствах, у цехах та на дільницях, призначених для використання праці цих осіб. Скорочена тривалість робочого часу для цієї категорії працівників становить 36 годин на тиждень.

Трудовим законодавством передбачені випадки можливого скорочення тривалості нормального робочого часу всіх працівни-ків та підприємств. Так, відповідно до ст. 53 КЗпП напередодні святкових, неробочих і вихідних днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Потрібно наголосити, що вказана підстава не застосовується щодо працівників, які мають право на скорочений робочий час з інших підстав. Зокрема, три-валість робочого часу напередодні святкових і неробочих днів не скорочується для працівників, яким встановлений скорочений робочий час відповідно до ст. 51 КЗпП (неповнолітні та ін.).

Скорочена тривалість роботи напередодні вихідних днів перед-бачена законом для працівників, які працюють на умовах 6-денного робочого тижня: тривалість роботи в такі дні не може пере-вищувати 5 год.

Тривалість робочого дня скорочується також на одну годину при роботі в нічний час. Відповідно до законодавства нічним вва-жається час з 22 години вечора до 6 години ранку. Скорочення не допускається, якщо це зумовлено умовами виробництва (зо-крема на безперервних виробництвах; на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним), а також для осіб, які мають право на скорочений робочий час з інших підстав (наприклад, п. 2. ч. 1 ст. 51, ч. З ст. 51 КЗпП). Скорочення три-валості робочого часу не застосовується, якщо істотною умовою трудового договору є робота працівника в нічний час.

Трудовим законодавством встановлені обмеження залучення окремих працівників до роботи у нічний час. Зокрема, забороня-ється використовувати працю жінок. Виняток становлять галузі народного господарства, де це викликано особливою необхідніс-тю та дозволяється як тимчасовий захід. Обмеження щодо засто-сування праці жінок у нічний час не поширюється на фермерсь-кі господарства та на сімейні підприємства.

“У нічний час забороняється використовувати працю вагітних жінок; жінок, які мають дітей віком до трьох років; осіб, молод-ших 18 років. [5]55 Пилипенко П.Д. Правове регулювання робочого часу // Трудове право України. Академічний курс: Підруч. Для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. – К: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004 р. – с.274..”

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про охорону праці» залучення інвалідів до робіт у нічний час не допускається.

Умови, підстави та порядок встановлення скороченого робо-чого часу можуть бути обумовлені в рамках соціального партнер-ства та закріплені у колективному договорі. На рівні підприємст-ва та за рахунок його коштів скорочений робочий час може вста-новлюватися для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Неповний робочий час. При неповному робочому часі норма робочого часу працівникові зменшується.

Розрізняють такі норми неповного робочого часу:

неповний робочий день (зменшується тривалість робочого дня);

неповний робочий тиждень (зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів у тижні);

поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (ст.56 КЗпП).

Неповний робочий час встановлюється як при прийнятті на роботу, так і згодом, як правило, за угодою сторін. Неповний робочий час може бути встановлений угодою роботодавця та працівника на певний строк чи без зазначення такого строку.

РОЗДІЛ ІІ. РЕЖИМ РОБОЧОГО ЧАСУ ЯК ПОРЯДОК РОЗПОДІЛУ НОРМ РОБОЧОГО ЧАСУ

2.1. Поняття та види режиму робочого часу

При неповному робочому часі (на відміну від скороче-ного) оплата праці проводиться пропорційно відпрацьова-ному часу, а при відрядній оплаті праці – в залежності від виробітку.

Неповний робочий час може бути встановлений угодою роботодавця і працівника на певний термін і без зазначення терміну. В обов'язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних жінок, жінок, що мають дітей у віці до 14 років, дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку (ст. 56 КЗпП).

Особи, які працюють неповний робочий час, користують-ся тими ж правами, що і працюючі на умовах нормального робочого часу, їм надається відпустка тієї ж тривалості, на-даються вихідні й святкові дні, час роботи зараховується в трудовий стаж.

Неповний робочий час (неповний робочий день чи не-повний робочий тиждень) може встановлюватися за угодою між власником або уповноваженим ним органом та жінкою, яка має дітей, при прийнятті її на роботу, а також між адмі-ністрацією та жінкою, яка працює, якщо у зв'язку з необхід-ністю догляду за дітьми вона не може працювати повний робочий час. Неповний робочий час може бути встановлений за угодою сторін як без обмеження строком, так і на будь-який строк: до досягнення дитиною певного віку, на період навчального року тощо. Режими праці та відпочинку жінок, які мають дітей та працюють неповний робочий час, встановлюються власником за погодженням з профспілковим органом та з урахуванням побажань жінки.

Режими праці, що встановлюються при неповному ро-бочому часі, можуть передбачати: скорочення тривалості