Гнучкий графік роботи встановлюється за погодженням між власником і працівни-ком як при прийомі на роботу, так і в процесі роботи, за погодженням з профкомом і з урахуванням думки трудово-го колективу. Елементами гнучкого графіка є: змінний (гнуч-кий) робочий час – початок і закінчення робочого дня; фіксо-ваний час – час обов'язкової присутності на роботі; пере-рви для відпочинку і харчування; тривалість облікового періоду.

Режим з вахтовим методом організації робіт регламентується Основними положеннями про вахтовий метод організації робіт, затвердженими постановою Державного з комітету СРСР з праці та соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС, Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31 груд-ня 1987 р. №794/33-82, у редакції від 17 січня 1990 р., а також Тимчасовим положенням про вахтовий метод органі-зації робіт на підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженим наказом МНС України 20 травня 1999 р. №147 (Праця і зарпла-та. - 1999. - №33. - Грудень).

Вахтовий метод – це особлива форма організації робіт, що грунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умов, коли щоденна до-ставка працівників до місця роботи і назад до місця постій-ного проживання неможлива. Вахтовий метод організовуєть-ся за допомогою підсумованого обліку робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається працівникам у місцях їх постій-ного проживання.” [3]88 Болотіна Н.Б. Робочий час // Трудове право право України. К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000 р. – с.260.

На роботу вахтовим методом можуть переводитись як підприємства в цілому, і їх окремі підрозділи або створюва-тися комплексні бригади для виконання визначеного обсягу робіт.

2.2. Надурочні роботи, їх винятковість особливість. Чергування

Умовами введення вахтового методу організації роботи на підприємстві є попередня згода профспілкового органу та працівни-ка.

Для здійснення контролю за виконанням норми робочого часу при вахтовому методі використовується підсумований облік ро-бочого часу. Тривалість облікового періоду при вахтовому методі організації робіт може становити один місяць, квартал, рік. В обліковий період зараховуються час роботи на вахті, час проїзду до місця виконання робіт і час відпочинку, який припадає на цей період.

За загальним правилом тривалість однієї вахти не повинна перевищувати одного місяця; в окремих випадках, з дозволу міністерства і профспілки – два місяці. Норма щоденної роботи при вахтовому методі організації праці не може перевищувати 12 годин.

У зв'язку з подовженою тривалістю щоденної роботи, а відтак не використання працівниками права на щотижневий відпочи-нок, при вахтовому методі роботи накопичуються невикористані періоди часу відпочинку. Вони підсумовуються та надаються працівникам у формі додаткових вільних від роботи днів протя-гом облікового періоду.

До робіт на умовах вахтового методу забороняється залучати осіб віком до 18 років; вагітних жінок; жінок, які мають дітей до З років; жінок, які мають медичні протипоказання до такого ви-ду робіт.

Ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреб ця категорія працівників виконує роботу понад нормаль-ний робочий час (ця робота не є надурочною). Обсяг виконуваної роботи визначається не тільки тривалістю робочого часу, але та-кож колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаження).

Застосування ненормованого робочого часу здійснюється на підставі «Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці», затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 р. № 7.

Ненормований робочий день на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності може застосовува-тись для керівників, спеціалістів і робітників, а саме: осіб, пра-ця яких не піддається обліку в часі; осіб, робочий час яких за ха-рактером роботи поділяється на частини невизначеної тривалос-ті (сільське господарство); осіб, які розподіляють робочий час на свій розсуд.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад пра-цівників з ненормованим робочим днем.

Конкретний перелік посад працівників з ненормованим робо-чим днем встановлюється в колективному договорі чи будь-яко-му іншому локальному акті, який затверджується роботодавцем за погодженням з профспілковим органом. Коло обов'язків пра-цівників з ненормованим робочим часом повинно уточнюватись при укладенні трудового договору, в правилах внутрішнього тру-дового розпорядку, в посадових інструкціях та інших локальних актах так, щоб була можливість виконувати ці обов'язки в ме-жах нормального робочого часу.

Ненормований робочий день не застосовується для працівни-ків, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Для працівни-ків, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватись.

Залучення працівників з ненормованим робочим днем до ро-боти понад норму робочого часу допускається лише у винятко-вих випадках (у разі виробничої потреби). На осіб, що працюють в режимі ненормованого робочого часу поширюються правила, що визначають час початку та закінчення роботи, перерв протя-гом робочого