При режимі з денним обліком робочого часу встановлена за-коном тривалість робочого часу реалізується протягом кожного робочого дня. Причому норма робочого дня при п'ятиденному чи шестиденному робочому тижні складає однакову кількість го-дин. Встановлена законом тижнева норма робочого часу реалізу-ється в рамках кожного календарного тижня з повною кількістю робочих днів. При режимі, який базується на тижневому обліку робочого часу, тривалість щоденної роботи визначається розпо-рядком (графіком) і може бути неоднаковою в різні дні тижня.

Найбільш поширеним є п'ятиденний робочий тиждень з дво-ма вихідними днями. Тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності. Виходячи із загальної норми тривалості робочого тиж-ня 40 годин, робочий день може тривати 8 годин щоденно, або ж 8 годин 15 хвилин щоденно зі скороченням робочого часу на одну годину напередодні вихідного дня.

Стаття 52 КЗпП передбачає випадки встановлення на підпри-ємстві шестиденного робочого тижня. На тих підприємствах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихід-ним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоден-ної роботи не може перевищувати 7 годин при нормі 40 годин і відповідно 6 годин при нормі 36 годин та 4 години при тижневій нормі 24 години.

“П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлю-ється роботодавцем спільно з профспілковим комітетом з ураху-ванням специфіки роботи, думки трудового колективу та за по-водженням з місцевою радою. [5]112 Пилипенко П.Д. Правове регулювання робочого часу // Трудове право України. Академічний курс: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004 р., - с. 283.2

3.2. Підсумований облік робочого часу

Підсумований облік робочого часу. Згідно зі ст. 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких ви-дах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотри-мана встановлена для певної категорії працівників щоденна або що-тижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним профспілковим органом підприємства, установи, органі-зації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу впродовж облікового періоду не перевищу-вала нормальної кількості робочих годин.

За обліковий період можна брати різні відрізки часу: місяць, квар-тал, календарний рік. Переважно застосовується помісячний облік робочого часу.

Для працівників залізничного транспорту обліковим періодом є тур – час з моменту явки на роботу для наступної поїздки після відпочинку.

При підсумованому обліку робочого часу норма робочого часу визначається множенням тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем, що припадають па обліковий період. При неповному місяці роботи (наприклад, у разі хвороби, відпустки) від встановленої місячної норми віднімають робочі години, що припадають на дні відсутності на роботі. Тривалість робочої зміни при підсумованому обліку робочого часу може збільшува-тися, але не перевищувати 10 годин.

При підсумованому обліку робочого часу можливе перепрацювання двох видів. Тривалість робочого часу понад норму годин і водночас понад встановлений графік є надурочною роботою й компенсується підвищеною оплатою.

Тривалість робочого часу понад норму годин, але відповідно до встановленого графіка не визнається надурочною роботою. Перепрацювання за графіком компенсується не підвищеною оплатою, як надурочна робота, а додатковими днями відпочинку.

Працівникам, для яких встановлено підсумований облік робочо-го часу, щотижневі дні відпочинку можуть встановлюватися в різні дні тижня відповідно до графіків змінності. [7]113 Бойко М.Д. Робочий час і час відпочинку. // Трудове право України. Навч. посібник. – К.: Олан, 2002 р., с.248.3

На безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і деяких видах робіт, де за умовами виробництва не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева трива-лість робочого часу, допускається за погодженням з профспілко-вим комітетом запровадження підсумованого обліку робочого часу (ст. 61 КЗпП). Зокрема підсумований облік робочого часу може використовуватись для працівників залізничного транс-порту, водіїв автомобілів, працівників експлуатаційних підпри-ємств міністерства зв'язку тощо.

Сутність підсумованого обліку робочого часу полягає в тому, що передбачена законодавством норма робочого часу повинна бу-ти дотримана не щоденно чи щотижневе, а за більш тривалий час – обліковий період (місяць, квартал, сезон, рік). Щоденна чи щотижнева тривалість робочого часу може відхилятись (збіль-шуватись або зменшуватись) від встановлених законом норм ро-бочого дня чи робочого тижня. Узгодження тривалості робочого часу працівника балансується, як правило, в рамках облікового періоду.

Для здійснення підсумованого обліку вибирається найбільш оптимальний період (місячний, квартальний, річний), протягом якого здійснюється сумування робочого часу з умовою, що в роз-рахунку на тиждень норма на кожного працюючого не повинна перевищувати 40 годин. При підсумованому обліку робочого ча-су норма робочого часу за обліковий період визначається за ка-лендарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семиго-динного робочого дня (чи відповідного скороченого дня) з ураху-ванням скорочення робочого часу напередодні вихідних днів до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів – на 1 годину. Розрахована таким