організаційні та функціональні (процесуальні) є певною мірою умовним, адже окремі з них можуть вважатися як організаційними, так і функціональними одночасно (наприклад, принцип законності, обов’язковості судових актів).
По-друге, деякі із зазначених принципів не мають достатніх ознак загально-процесуальних правових засад для цивільного судочинства (наприклад, принцип оперативності, солідарності, активної дії на покращення діяльності господарюючих суб’єктів), оскільки стосуються незначної частини сфери процесуальності або не мають загально зобов’язуючого характеру.
Не можна, однак, заперечувати той факт, що переважна частина принципів цивільного процесу, особливо тих, що прямо визначені в ст. 129 Конституції України і ЦПК, з тим чи іншим ступенем функціонування притаманна і касаційному провадженню.
Дія принципів цивільного судочинства тут має певні особливості. Якщо звернути увагу на особливості касаційного провадження в цивільному суді, то, порівняно з першою та апеляційною інстанціями, тут, як правило, різко знижується необхідність у відкритості процесу для сторонніх осіб, а тим більше в громадському контролі за судовим розглядом.
Принцип гласності не досить адекватно відображає сутність відкритості, доступності цивільного процесу. Тому він міг би бути доповнений принципом публічності, зміст якого полягає у введенні обов’язковості оприлюднення в засобах масової інформації та спеціальних виданнях (у тому числі електронних) інформації про призначення розгляду касаційних скарг та ухвалених касаційною інстанцією судових актів.
В касаційному судочинстві, порівняно з першою та апеляційною стадіями процесу, дія принципу диспозитивності суттєво обмежена. Це пояснюється контрольним характером розгляду касаційних скарг, де особи, які беруть участь у справі, мають менше можливостей реалізовувати своє право по розпорядженню предметом спору. В касаційному провадженні в цивільному суді, також помітно переважає змагальність у вигляді полеміки за існуючими вже доказами.
На нашу думку, система та зміст принципів цивільного процесуального права має розвиватися в напрямі максимального зближення з принципами процесуального права взагалі, оскільки вони формують процесуальні засади діяльності судів загальної юрисдикції, відповідно до вимог Конституції України.
В касаційному судочинстві істина по цивільному спору найбільш чітко виражає свою подвійну природу. Відносно фактичних обставин спору вона проявляється з формальної сторони, а відносно прийнятого по спору судового рішення, на яке подана скарга - як істина об’єктивна[36, с. 42].
Отже, на підставі вище зазначеного, варто відмітити, що в касаційному провадженні цілком реально, але у звуженому форматі, проявляється дія загальновизнаних принципів цивільного процесуального права (принципів гласності, диспозитивності, змагальності, рівноправності). Потрібність та важливість дотримання цих принципів є безсумнівною Разом з тим касаційне провадження має ряд своїх характерних принципів.
1.3. Особливості розгляду справ в суді касаційної інстанції
Після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухва-лення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.
Метою підготовки розгляду справи до касаційного розгляду є забезпечення правильного і швидкого вирішення питання щодо касаційної скарги судом касаційної інстанції[18, с. 275].
Підготовка розгляду справи до касаційного розгляду складається з послідовних дій судді-доповідача щодо:
1) підготовки доповіді, у якій викладаються обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції;
Готуючи доповідь для виступу перед колегією суддів суду касаційної інстанції суддя-доповідач: визначає характер спірних правовідносин та матеріальний закон, який їх регулює; з'ясовує обставини, на які посилаються особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також обставини, які визнаються чи заперечуються цими особами; встановлює коло засобів доказування, на підставі яких суд першої або апеляційної інстанції встановив наявність або відсутність певних обставин; вчиняє інші дії, які мають значення для правильного і швидкого вирішення питання щодо касаційної скарги;
2) встановлення складу осіб, які беруть участь у справі. Для цього суддя-доповідач: з'ясовує коло осіб, які брали участь у розгляді справи у суді пер-шої та апеляційної інстанцій; визначає осіб, яких потрібно викликати для розгляду справи у по-рядку касаційного провадження.
Усі дії щодо забезпечення підготовки розгляду справи судом каса-ційної інстанції суддя-доповідач має вчинити одноособово протягом де-сяти днів з моменту отримання справи.
Після закінчення підготовки розгляду справи проводиться попередній розгляд справи судом касаційної інстанції, метою якого є вирішення питання щодо можливості закінчення касаційного провадження уже під час попереднього судового засідання або, якщо це є неможливим, призначення справи до судового розгляду у касаційному порядку.
Попередній розгляд справи повинен бути проведений протягом п'яти днів після складання доповіді суддею-доповідачем. Він проводиться ко-легією у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.
За результатами попереднього розгляду зазначена колегія суддів пра-вомочна ухвалити одне з таких рішень:
відхилити касаційну скаргу і залишити без змін судове рішення суду першої або апеляційної інстанції;
скасувати судове рішення суду першої або апеляційної інстанції;
призначити справу до судового розгляду в порядку касаційного провадження.
На початку попереднього розгляду справи суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведені ним підготовчі дії, а також про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції[22, с. 296].
Доповідь судді-доповідача є одним з найважливіших елементів по-переднього судового засідання в суді касаційної інстанції, оскільки за-лежно від того, наскільки глибоко були вивчені ним матеріали справи, фактичне та правове обґрунтування касаційної скарги, залежить прави-льність ухваленого судом касаційної інстанції судового рішення.
Одним з повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги під час попереднього розгляду справи є право відхилити цю скаргу і залишити рішення без змін.
Відповідне право виникає у суду касаційної інстанції, якщо він ви-знає судове рішення суду першої або апеляційної інстанції законним.
Право суду касаційної інстанції скасувати судове рішення під час попереднього розгляду справи