Якщо звернення організатора, підбурювача чи пособника до відповідних органів державної влади з повідомленням про злочин, що готується або вчинюється, не було своєчасним, воно не звільняє їх від кримінальної відповідальності, але може бути визнане судом обставиною, що пом'якшує покарання (п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 66 КК).

Також застосовується таке поняття як явка з повинною. Вона повинна бути добровільною, про що може свідчити, зокрема, усвідомлення особою, що скоїла злочин, тієї обставини, що органам правопорядку не відомо про досконалий злочин і про осіб, що його зробили, або якщо вони і мають в своєму розпорядженні такі відомості, то у них немає даних про місце знаходження осіб, що скоїли відповідний злочин. «Немає добровільності, коли особа розуміє, що правоохоронні органи, маючи в своєму розпорядженні інформацію про здійснення нею злочину, приймають конкретні заходи по її затриманні» [31, 76].

Ініціатива, пов'язана з добровільною явкою, може виходити від знайомих, родичів, потерпілих і інших осіб, але саме рішення про явку повинна прийняти лише особа, що скоїла злочин. «Мотиви цього можуть бути самими різними: як названого характеру (розкаяння, жалість до потерпілого), так і інші, наприклад невпевненість в можливості приховати злочин або страх перед покаранням» [20, 93]. Будь-який мотив діяльного розкаяння повинен поєднуватися з усвідомленням можливості уникнути кримінальної відповідальності.

Сприяння розкриттю злочину виявляється в прагненні особи, що його зробила, допомогти правоохоронним органам у виявленні всіх обставин справи, в сприянні пошуку доказів злочинної діяльності. У встановленні осіб, причетних до цього, місць заховання засобів і знарядь скоєння злочину, а також грошових цінностей, інших матеріальних благ або права на них.

У ряді випадків законодавець в примітках до окремих статей указує на конкретні форми сприяння розкриттю: повідомлення органів влади, попередження органів влади (тероризм, тобто здійснення вибуху, підпалу або інших дій, що створюють небезпеку загибелі людей, спричинення значного майнового збитку або настання інших суспільно небезпечних наслідків, якщо ці дії здійснені в цілях порушення суспільної безпеки, залякування населення або надання дії на ухвалення рішень органами влади, а також загроза здійснення вказаних дій в тих же цілях).

Примітка. «Особа, що брала участь в підготовці акту тероризму, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо воно своєчасним попередженням органів влади або іншим способом сприяла запобіганню здійсненню акту тероризму і якщо в діях цієї особи не міститься інший склад злочину, сприяння розкриттю або припиненню злочину, викриванню осіб, що їх зробили, і виявленню майна, здобутого злочинним шляхом (незаконне придбання або зберігання без мети збуту наркотичних засобів або психотропних речовин в крупному розмірі)» [11, 457].

Примітка. «Особа, що добровільно здала наркотичні засоби або психотропні речовини і що активно сприяла розкриттю або припиненню злочинів, пов'язаних з незаконним оборотом наркотичних засобів або психотропних речовин, викриванню осіб, що їх зробили, виявленню майна, здобутого злочинним шляхом, звільняється від кримінальної відповідальності за даний злочин» [22, 312].

З боку особи, що зробила протиправне діяння, сприяння розкриттю може виявлятися в самих різних формах, - добровільному або вимушеному, явному або прихованому, ініціативному або за завданням правоохоронних органів протидії скоєнню злочину; вилучення або знищення засобів скоєння злочину; введення в оману членів злочинної організації; створення умов для захоплення правоохоронними органами членів злочинної організації; надання психічної або фізичної дії на членів злочинної організації; запобігання подальшому збитку. «При цьому спричинення шкоди правоохоронним інтересам можливо в рамках обставин, що виключають злочинність діяння» [25, 224].

«Відшкодування заподіяного збитку - добровільне відновлення, в міру можливості, тих прав і благ, яких злочинець позбавив свою жертву в результаті доведеного злочину (повернення втраченого майна, передача потерпілому майна або грошового еквівалента)» [23, 92].

Загладжування заподіяної шкоди - зменшення шкідливих наслідків злочину. Як і відшкодування збитку, воно повинне бути добровільним і мати місце після скоєння злочину.

Діяльне розкаяння матиме місце тільки в тому випадку, якщо особа, що викрала людину, добровільно звільнить її. У той же час при захопленні заручників (захоплення або утримання особи як заручника, досконалі в цілях примушування держави, організації або громадянина зробити яку-небудь дію або утриматися від здійснення якої-небудь дії як умови звільнення заручника).

Примітка. «Особа, добровільно або на вимогу влади що звільнила заручника, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо в її діях не міститься інший склад злочину» [11, 459]. Це можливо за умови звільнення захоплених осіб не тільки добровільно, але і на вимогу властей.

«Особа, що брала участь в підготовці акту тероризму звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона своєчасним попередженням органів влади або іншим способом сприяла запобіганню здійсненню акту тероризму» [21, 129]. В даному випадку законодавець не порахував можливим вказати на таку ознаку, як добровільність. Виходячи з цього, дані підстави охоплюють і випадки вимушеного під впливом обстановки попередження органів влади, що склалася, про підготовлюваний акт тероризму. Більш того, вказано на запобігання акту тероризму; тобто на недопущення доведення злочину до кінця. Таким чином, тут акт діяльного розкаяння перенесе з моменту закінченого злочину на ранішій стадії його здійснення. Звідси ясно: звільнення від кримінальної відповідальності, що включають деякі властивості як добровільної відмови від злочину так і діяльного розкаяння.

Стосовно незаконного обороту зброї, боєприпасів, вибухових речовин