Фінансові гарантії.

Для захисту своїх інтересів сторони визначають у контракті фінансові

гарантії виконання договірних зобов'язань.

Фінансова гарантія підрядника може здійснюватись у формі грошової застави, що перераховується на рахунок замовника разовим платежем або шляхом багаторазових утримань із сум проміжних платежів за виконані роботи.

Застава підрядника вноситься на період до закінчення гарантійного строку експлуатації об'єкта. За рахунок застави можуть покриватись витрати замовника при банкрутстві підрядника, усуненні недоліків у роботах, які виявлені в гарантійний період, силами сторонніх організацій або власними силами, якщо підрядник відмовився від їх усунення, а також інші обґрунтовані збитки, заподіяні замовнику з вини підрядника, від компенсації яких він відмовився або не в змозі їх компенсувати. Підставою для такого використання коштів застави може бути згода обох сторін, а при відмові підрядника компенсувати заподіяні збитки - наявність документів, які підтверджують порушення договірних зобов'язань і зумовлені цією обставиною втрати.

Розмір застави доцільно передбачати в контракті у відсотках від встановленої договірної ціни, наприклад, 5 відсотків. Невикористані кошти застави після закінчення гарантійного строку підлягають поверненню підряднику. В умовах інфляції їх слід індексувати з урахуванням фактичної процентної ставки за кредит. Частина або вся сума застави може бути повернена підряднику після підписання акта здачі об'єкта в експлуатацію, якщо у замовника відсутні претензії до виконаних робіт.

Крім застави, для фінансової гарантії діяльності підрядника може використовуватись поручительство банку, страхової компанії, інших подібних фінансових структур. Між поручителем, підрядником і замовником може укладатись трьохстороння угода, відповідно до якої поручитель за обумовлену плату бере на себе функцію фінансового гаранта підрядника.

При укладанні контракту підрядник одержує гарантію фінансової спроможності замовника у формі поручительства банку, страхової компанії, органів управління або будь-якого іншого поручительства за домовленістю сторін. Поручитель бере на себе зобов'язання здійснювати розрахунки з підрядником, компенсувати йому збитки за невиконання замовником своїх зобов'язань, при зупиненні або консервації об'єкта в умовах фінансової неспроможності замовника.

Сторони можуть домовитись, що для гарантії виконання фінансових зобов'язань замовника використовується застава незавершеного будівництва. У цьому випадку в контракті визначаються умови застави, права сторін на заставлене майно. Зокрема, сторони можуть при укладанні контракту домовитись, що при неплатоспроможності замовника понад встановлений строк, наприклад, три місяці, підрядник стає власником об'єкта, що будується, продовжує його будівництво за рахунок власних коштів, компенсує у грошовій або в натуральній формі витрати замовника. Можливі і інші варіанти такої домовленості.

18. Матеріальна відповідальність і звільнення від неї.

Підрядник до передачі закінчених робіт замовнику матеріально відповідає за збереження незавершеного будівництва, наслідки пошкодження або загибелі з власної вини і не може вимагати від замовника оплати за виконані, але знищені (пошкоджені) роботи. Після приймання об'єкта в експлуатацію майнову відповідальність за збереження незавершеного будівництва несе замовник.

Підрядник не може нести відповідальність за наслідки, що зумовлені обставинами непереборної сили. При появі таких обставин підрядник за вимогою замовника повинен прийняти заходи щодо усунення їх наслідків і виконання робіт, але за рахунок замовника.

Підрядник не повинен відповідати за пошкодження та загибель незавершеного будівництва, іншого майна, нести іншу майнову відповідальність, якщо його дії відповідали умовам контракту і він не міг запобігти небажаним наслідкам. Якщо підрядник у процесі виконання робіт виявляє прорахунки і недоліки у проектній документації, матеріальних ресурсах постачання замовника або його вказівках, які можуть негативно вплинути на хід, якість і строки будівництва об'єкта, він повинен негайно інформувати про це замовника у письмовій формі. Якщо після цього замовник у письмовій формі наполягає на продовженні виконання робіт, підрядник приймає це рішення до виконання, але він не відповідає за можливі наслідки того, про що він зробив попередження.

Якщо підрядник не попередив замовника про зазначені вище прорахунки і недоліки, що достатньо очевидні, і йому належало виявити їх, виходячи зі своїх професійних зобов'язань, він повинен нести відповідальність за їх наслідки. Замовник повинен довести, що підрядник несе таку відповідальність.

Якщо в процесі виконання робіт будуть заподіяні непередбачені збитки третій особі, за виникнення яких на законних підставах відповідають обидві сторони, то вони повинні нести солідарну відповідальність, якщо в контракті не передбачено інше. Якщо збитки третьої особи є наслідком дій замовника, то він самостійно відповідає за їх відшкодування.

Непередбачені збитки третій особі, у тому числі внаслідок неправомірних, неузгоджених дій одного з учасників, компенсуються стороною, яка допустила ці дії (наприклад, вторгнення підрядника без дозволу на сусідню ділянку або пошкодження її, пошкодження діючих мереж, запозичення та відсипання ґрунту або інших матеріалів за межі передбачених майданчиків тощо).

Сторони несуть матеріальну відповідальність за виконання своїх договірних зобов'язань, а також зобов'язань уповноважених представників, послугами яких вони користуються для виконання контракту. Винна сторона зобов'язана компенсувати збитки стороні, що постраждала, відповідно до умов контракту.

Сторони звільняються від матеріальної відповідальності за порушення договірних зобов'язань, якщо вони виникли з вини іншої сторони або зумовлені обставинами непереборної сили. Сторона, яка не має можливості виконувати свої зобов'язання через ці обставини, повинна повідомити про це іншу сторону в обумовлений строк після їх появи. Несвоєчасність повідомлення позбавляє цю сторону права посилатись на них надалі.

В окремих випадках факт неможливості виконання договірних зобов'язань через обставини непереборної сили повинен підтверджуватись двостороннім актом та за згодою сторін документом компетентної організації.

Підстави для звільнення від відповідальності контрагентів сторін (субпідрядників, постачальників тощо) слід поширити і на саму сторону.

Для посилення матеріальної відповідальності сторін за виконання