Виникнення розбіжностей при здійсненні кінцевих розрахунків не повинно заважати передачі будівельного майданчика, матеріальних цінностей і відновленню робіт.

Якщо підрядник відмовляється від передачі будівельного майданчика і матеріальних цінностей на ньому в обумовлений строк, вона здійснюється із залученням третьої (незаінтересованої) сторони.

При припиненні дії контракту через умови невиконання контрактних зобов'язань замовником підрядник зобов'язаний передати будівельний майданчик замовнику або його правонаступнику, визначити обсяг виконаних робіт, вартість наявних на будівельному майданчику матеріальних ресурсів, використати які він не в змозі, обрахувати збитки, що зумовлені розірванням контракту.

Розділ 4. Відповідальність сторін в договорі будівельного підряду

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це сторона, спла-чує встановлену неустойку (пеню) передбачену договором, а також відшкодовує збитки, у сумі, що є не покритою неустойкою, що виразилися у зроб-лених іншою стороною витратах, у втраті чи ушкодженні її майна, або у разі недотри-мання зобов'язання, щодо стягнення неустойки, сума неустойки (пені), що не була стягнена в установленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду (контракту), стягується за рішенням господарського суду до державного бюджету, як зі сторони, яка не за-явила ці вимоги, так і з сторони, що не викона-ла договірних зобов'язань, у порядку, встанов-леному Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення з вини замовника перед-бачених договором підряду (контрактом) стро-ків перерахування авансів і платежів за вико-нані роботи (послуги) замовник сплачує підрядникові за кожний день прострочення не-устойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку обліко-вої ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 рази [24,с.446]. Якщо в цей пері-од облікова ставка Національного банку Укра-їни змінювалася, розмір неустойки (пені) обчи-слюється пропорційно цим змінам.

Якщо замовник не сплатив за виконані ро-боти протягом ЗО календарних днів після за-кінчення встановленого строку платежу, підряд-ник має право припинити виконання робіт, але не раніше, як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затрим-ки перерахування платежів більш як на 90 ка-лендарних днів підрядник має право розірвати договір підряду (контракт) відповідно до умов договору (контракту) і вимагати сплати не-устойки (пені) та відшкодування збитків, завда-них розірванням договору підряду (контракту) в частині, не покритій неустойкою (пеня).

Ст.883 ЦК України [13] встановлює відпо-відальність підрядника за якість робіт, підкре-слюючи значення якісних показників у будів-ництві. Мається на увазі відповідальність за виконання робіт із відступом від проекту, прий-нятого до виробництва, кошторису, а також бу-дівельних норм і правил, що діють на момент виконання окремих видів робіт, а також ст.883 ЦК України [13], також встановлює санкції, які повин-ні стимулювати належне виконання зобов'язань підрядником і які забезпечують майнові інте-реси замовника при недотриманні підрядником вимог щодо якості. Неустойка має штрафний ха-рактер. Випадки застосування санкцій у кож-ному конкретному випадку повинні бути перед-бачені в договорі [32,с.679].

Чинним законодавством України визначаються лише загальні правові засади майнової відповідальнос-ті за недотримання встановлених умовами до-говору підряду (контракту) строків завер-шення виконання робіт на будівництві об'єктів та здійснення розрахунків за них і спрямова-ний на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне ви-користання коштів Державного бюджету Укра-їни, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, уста-нов та організацій.

Слід зазначити, що майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стяг-нення за вимогою потерпілої сторони неустой-ки (пені), а також відшкодування збитків (ви-трат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони. Законом також передбачені інші особливості відповідальності сторін за договором підряду на будівництво, якщо воно здійснюється за рахунок коштів держави. Закон України «Про відповідальність під-приємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 р [6], встановлює адміністративно-правову відповідальність підприємств, їх об'єд-нань, установ та організацій усіх форм власно-сті за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного конт-ролю за забудовою територій, розміщенням і бу-дівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердже-ної містобудівною та іншою проектною доку-ментацією, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на за-хист державою прав споживачів будівельної продукції.

У сфері будівництва, включаючи й договірні відносини, можна виділити найбільш притаманні види господарсько-правової відповідальності:

1. Відшкодування збитків - універсальна форма господарсько-правової відповідальності, що застосовується в будь-яких відносинах: вертикальних та горизонтальних, договірних та позадоговірних. Проте цей вид відповідальності в договірних відносинах з капітального будівництва застосовується специфічно: відповідно до ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України збитки, заподіяні підрядником порушенням договору підряду на капітальне будівництво, підлягають відшкодуванню лише у вигляді прямих збитків, що виразилися у зроблених другою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна (не отриманий з вини правопорушника прибуток залишається непокритим, що не відповідає інтересам Замовника і засадам ринкової економіки). Законодавством України передбачено повне (включаючи й втрачену вигоду) відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання чи неналежного виконання такого договору за умови фінансування будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ, організацій (проте дія положень цього закону про застосування