2. Стягнення неустойки (штрафних санкцій); використовується залікова неустойка, яка сплачується за передбачені законом (ч. 2 ст. 231 ГК) та/або договором порушення сторонами договірних зобов'язань.

3. Конфіскація - застосовується у випадках, передбачених законодавством:

- якщо договір підряду на капітальне будівництво визнаний недійсним як такий, що укладений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України);

- у разі якщо прибуток (доход) був отриманий учасником відносин з капітального будівництва внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 240 Господарського кодексу України).

4. Господарсько-адміністративні штрафи: застосовуються відповідно до ст. 25 Закону України від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування» [5] і ст. 1 Закону України від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення в сфері містобудування» [6] у випадках:*

проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт;*

передачі проектною організацією замовнику робочої документації, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об'єктів архітектури, які надані в установленому порядкові, та затвердженому проектові - у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації;*

виробництва, реалізації або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої продукції;*

виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;*

прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень-у розмірі п'яти відсотків вартості відповідних об'єктів;*

здійснення окремих видів господарської діяльності в будівництві, що підлягають ліцензуванню, без отримання у встановленому порядкові ліцензії - у розмірі плати за видачу ліцензії на відповідний вид господарської діяльності;*

ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю -у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;*

експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;*

в інших випадках, передбачених Законом від 14.10.1994 р. [6].

При цьому сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених названими законами.

Господарсько-адміністративні штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог спеціального будівельного законодавства (містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій).

5. Господарсько-організаційні санкції, що застосовуються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які відповідно до своїх повноважень (діють на підставі Положення про архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225) мають право[17] :*

безперешкодного доступу на будівництво об'єктів і підприємства будівельної індустрії незалежно від форм власності;*

давати в межах своїх повноважень учасникам будівництва та виробникам будівельних матеріалів, виробів і конструкцій обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень державних стандартів, норм і правил, а так само технічних умов або затверджених проектних рішень;*

одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій та підприємств будівельної індустрії необхідну для виконання покладених на них функцій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію;*

зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам державних стандартів, норм і правил, затвердженим проектним рішенням, або місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без дозволу на їх виконання, а так само виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів;*

вносити подання відповідним органам про анулювання або зупинення дії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності в будівництві суб'єктами господарювання, які допускають грубі порушення державних стандартів, норм і правил, а так само технічних умов, затверджених проектних рішень або місцевих правил забудови населених пунктів.

ВИСНОВОК

Договір будівельного підряду є найстаршим і традиційним видом договірних відносин для вітчизняного договірного права. На ранніх етапах розвитку державності і юридичної думки договір будівельного підряду здійснювався в рамках відносин наймання і не був предметом самостійного юридичного дослідження. У Петровську епоху (XVIII століття) під впливом могутніх економічних перетворень і внаслідок бурхливого розвитку військових галузей промислового виробництва договір будівельного підряду вперше одержав законодавче закріплення в рамках підрядних відносин. Специфікою формальної і матеріальної визначеності договору будівельного підряду в той час стало його виняткове використання для нестатків державності. Сформована з тих пір практика правового регулювання відносин будівельного підряду визначила багаторічну тенденцію розвитку законодавчої бази і орієнтацією, в основному, на державні цілі. Правова регламентація договору будівельного підряду, як самостійного виду договірних відносин отримана тільки наприкінці XX століття, при цьому державний аспект знятий із пріоритетних напрямків розвитку законодавчої бази.

Нормативні акти не описують у явному виді можливий суб'єктний склад учасників відносин за договором будівельного підряду. Перелік таких можливих учасників можна скласти тільки на основі детального юридичного дослідження сучасної законодавчої бази. Однієї зі сторін за договором будівельного підряду може виступати державна організація. Однак, державний замовник, як юридична особа, вправі укладати й інші, не суперечному законові, угоди. Наявність такої компетенції державного замовника є особливою умовою дійсності державного контракту.

Слід зазначити, що специфіка договору будівельного підряду визначається особливостями предмета договірних відносин. Дослідження предмета і його складових, розуміння їхньої ролі, функцій і значення необхідно