Другою особливістю укладання господарських договорів є до судове врегулювання розбіжностей, що виникають при цьому. Такі розбіжності між підприємствами, організаціями розглядають керівники чи заступники керівників підприємств та організацій або за їх уповноваженням інші особи.

За наявності заперечень щодо умов договору підприємство чи організація, які одержали проект договору, складають протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та в 20-денний строк надсилають іншій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Підприємство, організація, які одержали протокол розбіжностей, зобов'язані протягом 20 днів розглянути його, вжити заходів до врегулювання розбіжностей з другою стороною, включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк на вирішення арбітражного суду.

Якщо підприємство чи організація, які одержали протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, не передадуть розбіжностей, що залишились неврегульованими, на вирішення арбітражного суду в зазначений строк, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

В інших випадках договір вважається неукладеним.

Описаний порядок до судового врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні господарських договорів, визначений ст. 10 Господарсько процесуального кодексу України. Він є загальним і піддягає додержанню сторонами, якщо інший(спеціальний) порядок не встановлено чинним на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин .

Отже, третьою особливістю укладання господарських договорів є те, що законодавство передбачає спеціальні порядки укладання господарських договорів окремих видів. Суть їх полягає в тому, що форми, строки укладання таких договорів та ін. регулюються нормами кодексів, статутів, правил та положень про конкретні види договорів.

Розділ 2. Сторони в договорі будівельного підряду їх права та обовязкі

Відносини, що складаються в процесі будівництва, мають специфічний ме-ханізм правового регулювання, зумовлений на-самперед особливостями будівни-цтва, як діяльності, спрямованої на створення нових і реконструкцію старих основних фондів виробничого і невиробничого призначення. Роботи, які виконуються на підставі договору будівельного підря-ду на капітальне будівництво, як правило, характеризуються тривалістю виробничого цик-лу, значними витратами і ведуть до створення або відновлення об'єктів нерухомості. Однак на відміну від ЦК 1963 р. ЦК України не передба-чає самостійне регулювання договору підряду на капітальне будівництво, оскільки усі підрядні договори мають єдиний уніфікований режим правового регулювання.

Ст. 875 чинного ЦК, суттєво відрізняєть-ся від аналогічної норми, яка була закріплена в ст. 353 ЦК 1963 р. Зміни, що відбулися в со-ціально-економічному ладі країни, внесли істот-ні корективи у взаємини між замовниками споруджуваних об'єктів і підрядниками, що вико-нують відповідні роботи. Обсяги будівельних робіт, здійснюваних за рахунок бюджетних ко-штів, особливо у сфері житлового будівництва, багаторазово скоротилися, а в деяких регіонах їх практично немає. Інвестиційні вкладення в галузі капітального будівництва носять в основ-ному недержавний характер [30,с.150]. З-під опіки дер-жави в результаті приватизації вийшла біль-шість підприємств будівельної індустрії. Таким чином, уже до середини 90-х років у розгляну-тій сфері явно переважають приватновласниць-кі відносини, що потребують адекватного пра-вового регулювання. Зазначена потреба була реалізована в ході змін українського цивіль-ного законодавства, зокрема з прийняттям чинного ЦК України створена, по суті, нова правова база відносин у галузі будівництва [32,с.530].

Головними учасниками підрядного контрак-ту є замовник і підрядник.

Замовник — це юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продук-ції, надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), конт-ролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за постав-лену продукцію, виконані роботи, надані послу-ги, приймає закінчені роботи.

Підрядник — особа, яка укладає договір під-ряду (контракт) на будівництво (проектування) об'єктів, відповідно до визначених у ньому умов, виконує передбачені договором підряду (конт-рактом) роботи та передає їх замовникові.

У багатосторонніх контрактах учасниками контракту, крім замовника і підрядника, можуть бути інші виконавці, які беруть участь у виконанні замовлення:

Замовник - учасник контракту, який визначає умови складання контракту, приймає закінчені роботи і здійснює розрахунки за них з підрядником. У ролі замовника може виступати інвестор або за його дорученням інші фізичні та юридичні особи.

Підрядник - учасник будівництва, який зобов'язаний на свій ризик і за обумовлену ціну виконати передбачені контрактом роботи і передати їх замовнику у встановлені строки.

Генеральний підрядник - підрядник, який відповідає за виконання всього комплексу робіт, передбачених замовленням, передачу їх замовнику і забезпечує координацію діяльності інших підрядників. У тексті іменується "підрядник".

Головний підрядник - підрядник, який відповідає за виконання частини робіт на об'єкті, здає їх генеральному підряднику або замовнику і забезпечує координацію діяльності субпідрядників. У тексті іменується "головний підрядник".

Субпідрядники - підрядники, які виконують спеціальні і окремі види робіт за домовленістю з генеральним підрядником, головним підрядником або замовником. У тексті іменуються "субпідрядники".

Гаранти - учасники будівництва, які гарантують виконання зобов'язань сторонами контракту.

Страховик - юридична особа, яка створена для здійснення страхової діяльності і одержала для її виконання ліцензію.

Страхувальник - юридична особа, яка уклала зі страховиками договір страхування.

Слід мати на увазі, що чинне законодавство України, яке регулює окремі види договорів підряду на капітальне будівництво, визначає, як підрядників лише юридичних осіб. Але це не позбавляє фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності виступати підрядниками у випадках, коли це прямо не заборонено законодавством. Обов'яз-ковою умовою є отримання підрядником відпо-відної ліцензії, що передбачена Законом Укра-їни «Про ліцензування деяких видів господар-ської діяльності» [8].

Зазначені роботи конкретизовані в Ліцензійних умовах провадження будівельної діяльності, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та