інженерні вишукування;*

інженерно-геологічні, інженерно-гідрометеорологічні вишукування, еколого-геологічні вишукування та складання звіту;*

проектні роботи;*

розроблення містобудівної документації;*

архітектурне та будівельне проектування, зокрема:

пректування несучих конструкцій;

проектування внутрішніх інженерних мереж, систем і споруд;

розроблення спеціальних розділів проектів;

технологічне проектування об'єктів;

- зведення несучих та загороджуючих конструкцій будівель і споруд, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж, зокрема :

монтаж конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем;

монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання;

захист конструкцій, устаткування та мереж;

будівництво транспортних мереж;

монтаж технологічного устаткування.

Ліцензування будівельної діяльності здійснюють Держбуд, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (п. 9-1 Переліку органів ліцензування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопаду 2000 р. № 1698)[18].

У випадку, коли замовник і підряд-ник виступають єдиними учас-никами контракту, останній носить двосторон-ній характер. У разі, коли крім замовника і підряд-ника в контракті беруть участь інші учасники будівництва (проектні організації, постачальни-ки устаткування, субпідрядники тощо), контракт є багатостороннім.

При укладанні традиційних двосторонніх підрядних контрактів підрядник відповідає за виконання робіт, передбачених проектом будів-ництва і введення об'єкта в експлуатацію. При укладанні багатосторонніх контрактів окремі зобов'язання підрядника передаються іншим учасникам будівництва.

Замовником може виступати інвестор або на підставі його доручення інші фізичні чи юри-дичні особи. Замовник за умовами контракту є покупцем продукції, зробленої підрядником, контролює хід її створення, може виступати співвиконавцем контракту, виконуючи ряд виробничих функцій. Якщо замовник і інве-стор є різними особами, функції замовника до-ручаються посередницьким, управлінським, консалтинговим та іншим подібним структу-рам. У такому випадку між інвестором і замов-ником повинне провадитися чітке розмежуван-ня повноважень. Замовник може передавати частину своїх функцій за контрактом іншій особі, що діє від імені замовника і представляє його інтереси у взаєминах з підрядником.

Організація-підрядник має право на дого-вірних засадах доручати виконання окремих робіт іншим спеціалізованим організаціям. Останні називаються субпідрядними організа-ціями. У випадку, коли підрядна організація, що уклала з замовником договір на будівництво всього об'єкта, підрядна організація виступає, як генеральний підряд-ник. Взаємовідносини організацій — генераль-них підрядників (генпідрядників) з субпідрядними організаціями (субпідрядниками), їхні права, обов'язки і відповідальність при укладан-ні та виконанні контрактів субпідряду на ви-конання окремих видів робіт для забезпечен-ня введення в дію виробничих потужностей і споруд, а також житлових будинків та інших об'єктів соціального призначення можуть бути врегульовані відповідними угодами або нормативно-правовими актами. Диспозитивна норма, що міститься в ЦК України [13], надає підряднику право залучити за власною ініціативою до виконання його обов'язків тре-тю особу — субпідрядника.

Генеральним підрядником є організація з правами юридичної особи, що взяла на себе ви-конання робіт за договором підряду, і яка за-лучила до їхнього виконання інших осіб (суб-підрядників). Закон не виключає можливості передачі субпідрядникам всього обсягу робіт зі збереженням за генпідрядником загальних функцій керівництва й організації виконуваних робіт. На великих будівництвах, особливо при так званому лінійному будівництві (магістраль-ні трубопроводи, транспортні магістралі, лінії да-леких електропередач) практикуються підряд-ні договори з двома чи більше підрядниками. Така система договірних зв'язків потребує чіт-кого розподілу між підрядниками обсягів ро-біт на єдиному будівництві й узгодження гра-фіків їхнього виконання. Кожний із таких підрядників може бути при цьому генпідрядни-ком.

Субпідрядний договір — різновид договору підряду і до нього застосовуються як загальні норми цивільного законодавства про договір, так і загальні положення про підряд, що містяться в главі 61 ЦК України.

Субпідрядний договір, як вид підряду має особливості, і його умови повинні бути узгодже-ні з положеннями підрядного договору, для виконання якого залучається субпідрядник, насамперед стосовно підготовки фронту робіт субпідряднику і термінів виконання окремих робіт.

Елементарна схема договірних зв'язків при підряді за участю третіх осіб: замовник укла-дає договір з підрядником, що іменується в та-кому разі генеральним підрядником, а остан-ній — договір (договори) з третіми особами — субпідрядниками. В такій схемі генеральний підрядник в один і той же час виступає відповід-но боржником та кредитором стосовно, як за-мовника, так і субпідрядника. З цієї причини він відповідає перед субпідрядником за дії за-мовника (зокрема, за несвоєчасну оплату остан-нім виконаних субпідрядником робіт), а також перед замовником — за дії субпідрядника (зо-крема, за невиконання чи неналежне виконан-ня доручених субпідряднику робіт).

Прямих правових зв'язків між замовником та субпідрядником не встановлюється, оскіль-ки у взаєминах з субпідрядниками, функції замовника виконує генеральний підрядник. Однак в договорах, укладених генеральним під-рядником, як з замовником, так і з субпідрядниками, може бути передбачена можливість пред'явлення замовником будь-яких вимог без-посередньо до субпідрядника та субпідрядни-ком до замовника. Необхідність такого роду прямих зв'язків може виникати в разі вико-нання складних робіт, будівництва крупних об'єктів, в яких беруть участь декілька різних будівельних та монтажних організацій. Напри-клад, субпідряднику може знадобитися норма-тивно-технічна або проектна документація щодо об'єкта, що будується, якою не володіє ге-неральний підрядник. У такому разі субпідря-дник може вступити в прямий контакт із за-мовником.

Згідно ч. 2 статті 838 ЦК України [13], генпідрядник несе відповідальність перед замов-ником за порушення субпідрядником його зобов'язань, а перед субпідрядником — за пору-шення зобов'язань замовником. Таку відпові-дальність генпідрядник вправі перекласти по-тім відповідно на субпідрядника і замовника, якщо порушення договірних зобов'язань було викликане їхніми діями. Пряме пред'явлення вимог замовника і субпідрядника одне до одного не допускається. Це правило не виклю-чає можливість участі замовника і субпідряд-ника в судовому спорі як третіх осіб,