Розглянемо більш деталізовано, суб'єктів правовідносин з будівництва:

- господарські організації, предметом діяльності яких є виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними робіт; ними можуть бути як підприємства, так і складні утворення -господарські об'єднання ( у т.ч. державні будівельні корпорації «Укрбуд», «Укрбудматеріали» та ін., Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву «Украгропром-буд»), холдингові компанії (наприклад, х/к «Київміськбуд»);

- підрозділи господарських організацій, що спеціалізуються на капітальному будівництві (управління, департаменти капітального будівництва); виступають як суб'єкти внутрішньогосподарських відносин, а в разі наявності відповідних повноважень, закріплених у Положенні про такі підрозділи і в зовнішніх відносинах від імені організації, до структури якої входять;

- підприємці-громадяни (індивідуальні підприємці, які здійснюють господарську діяльність з капітального будівництва, маючи статус офіційно зареєстрованого підприємця і відповідні ліцензії на виконання певних видів діяльності в сфері будівництва, які потребують спеціального дозволу - ліцензії);

- держава, яка діє в особі:

а) вищих органів державної виконавчої влади (як замовник щодо особливо важливих та великих за вартістю об'єктів, що мають загальнодержавне значення, виступає Кабінет Міністрів України);

б) спеціально уповноважені органи в сфері капітального будівництва - Державний комітет України з будівництва та архітектури, який відповідно до Положення, затвердженого Указом Президента України від 20.08.2002 р. № 725 [14], здійснює державне регулювання в сфері капітального будівництва шляхом: видання державних будівельних норм і правил, державних стандартів, забезпечення через систему відповідних органів державної експертизи інвестиційних проектів будівництва (відповідно до ухвали Кабінету Міністрів України від 11,04.2002 р, № 483 «Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи»), ліцензування будівельних і пов'язаних з ними робіт, сертифікацію будівельної продукції, забезпечує здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за якістю будівельних робіт (покладається на Держархбуд-інспекцію, що входить до складу Держкомітету та діє відповідно до Положення про архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225 [16]) та виконує інші повноваження в сфері капітального будівництва;

в) галузевих та інших органів державного управління (господарських міністерств, відомств, державних господарських об'єднань і державних холдингових компаній);

г) державних будівельних корпорацій («Укрбуд», «Укрбудматеріали»,«Укртрансбуд»,«Укрмонтажспецбуд», «Укрметротунельбуд» та ін.), які виконують складні функції:

власника майна щодо державних підприємств - учасників корпорації;

забезпечення координації діяльності підприємств-учасників корпорації та організації виконання ними будівельних та пов'язаних з ними робіт;

ґ) місцевих державних адміністрацій, до складу яких входять управління з капітального будівництва (діють на підставі Типового положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 р. № 1401);

- органи місцевого самоврядування в особі відповідних рад народних депутатів, їх виконкомів, управлінь капітального будівництва виконкомів.

Обов'яз-ковою умовою залишається лише отримання ліцензії, що передбачена Законом Укра-їни «Про ліцензування певних видів господар-ської діяльності » [8].

Права замовника:

при істотному перевищені визначеного кошторису, замовник має право відмовитися від договору підряду;

вимагати виконання роботи у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи;

у будь-кий час перевірити хід роботи і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника;

якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду;

якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином ,замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника;

право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору;

якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив недоліки в роботі, замовник в праві,

вимагати за своїм вибором безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором;

вносити зміни до проектно-кошторисної документації;

відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єктів для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Обов’язки замовника:

прийняти і оплатити виконану роботу підрядником, а у разі виявлення недоліків чи відступів у роботі, негайно заявити про них підрядникові;

сприяти підряднику у виконані роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором будівельного підряду;

після одержання повідомлення від підрядника про готовність до передання робіт, негайно розпочати прийняття;

надати проектно-кошторисну документацію та будівельний майданчик, звільнивши його від існуючих забудов та насаджень.

Права підрядника:

1. якщо інше не встановлено договором, залучати до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи;

ставити питання перед замовником про підвищення ціни, при приблизному кошторису за виконані роботи, а також у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником і вартості послуг, що надавалися йому іншими особами;

вимагати оплати виконаної частини роботи від замовника, при умові, відмови від договору замовника;

вимагати розірвання договору у разі відмови замовника від збільшення кошторису;

на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості;

якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, що передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою за договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження, зумовило погіршення