виконати роботу у строки;

відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника не замінить недоброякісний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи;

не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити якщо замовник не надав матеріали ,устаткування або річ ,що підлягає переробці, і цим створює неможливість виконання договору;

вимагати виплати авансу у випадку та в розмірі встановленим договором;

якщо замовник не сплатив встановленої ціни за виконані роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв’язку з виконанням договору, підрядник має право на притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Обов’язки підрядника:

отримати ліцензію на виконання будівельних робіт;

на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника;

виконати роботу, із свого матеріалу і своїми засобами , якщо інше не встановлено договором;

відповідати за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалів і устаткування, обтяженого правами третіх осіб;

якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу;

надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок;

вжити усіх заходів щодо збереження майна замовника, з приводу чого, відповідає за втрату або пошкодження цього майна;

якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт у зв’язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов’язаний своєчасно попередити про це замовника;

виконати договір підряду за ціною, встановленою договором, у разі не своєчасного попередження замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису;

виконати роботу у погоджені із замовником строки;

підрядник зобов’язаний своєчасно попередити замовника;

про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи;

12. якщо використання недоброякісного матеріалу, чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров’ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов’язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування шкоди;

13. передати інформацію щодо експлуатації та іншого використання предмету договору;

14. здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації;

15. страхувати об’єкт будівництва та комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду;

16. усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки ,за які підрядник не відповідає;

17. звільнення території будівельного майданчика від будівельної техніки, використаних матеріалів та відходів, допоміжних будівель.

Слід мати на увазі, що чинне законодавство України, яке регулює окремі види договорів підряду на капітальне будівництво, визначає, як підрядників лише юридичних осіб. Але це не позбавляє фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності виступати підрядниками у випадках, коли це прямо не заборонено законодавством. Обов'яз-ковою умовою є отримання підрядником відпо-відної ліцензії, що передбачена Законом Укра-їни «Про ліцензування деяких видів господар-ської діяльності» [8].

Розділ 3. Зміст договору будівельного підряду

У науці цивільного права протягом тривалого часу вставленою є думка, згідно з якою змістом договору як угоди (правочинну) є ті умови на яких він був укладений. І хоча законодавець у Цивільному кодексі [13], вказує лише на істотні умови договору, пов'язуючи його укладення з досягненням сторонами в належній формі згоди саме щодо них, у юридичній літературі виокремлюю ще й такі види [37, с.152]: обов’язкові, звичайні та випадкові.

Слід відзначити, що відповідно до ЦК України [13], істотними є ті умови договору, які визначені такими за законом, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати, що істотні умови мають свою внутрішню диференціацію. Вони охоплюють три групи умов, а саме:

умови, що визнані такими за законом;

умови, що хоча в законі і не визнані істотними, але є такими через їх необхідність для договорів даного виду (типові);

умови, стосовно яких згода повинна бути досягнута через те, що одна зі сторін наполягає на їх включенні до договору.

Чинники, що визначають наперед склад істотних умов, майже не розглядалися дослідниками, хоча вказують на те, що за відсутності хоча б однієї з істотних умов договір не вважається укладеним, що ці умови формують умови у цілому та їх окремі типи (види), зокрема вони є необхідними і достатніми для того, щоб договір вважався здатним породжувати права і обов'язки його сторін.

Сутність істотних умов полягає в їх обов'язковості для набуття договором ознак його укладеності. Саме обов'язковість є тією спільною ознакою, що об'єднує всі три види істотних умов. Але виникають питання про те, у чому саме полягає їх обов'язковість і чим зумовлена необхідність зазначених видів істотних умов.

На перший погляд, їх обов'язковість завжди полягає в необхідності досягнення сторонами згоди щодо них,оскільки за правилом, договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах .

Однак, згідно ЦК України [13] згоди необхідно досягти тільки стосовно третього виду істотних умов — умов, на необхідності яких наполягає одна зі сторін. Що ж до істотних умов першого і другого виду (визнаних такими законом або необхідних для договорів даного виду), то ці умови є істотними , незалежно від волі сторін.