не очікуючи відповідної взаємності. Однак такі випадки можуть бути віднесені до корупції лише за умови, що особа, уповноважена на вико-нання функцій держави, яка отримує винагороду чи послу-ги, усвідомлює, що факт надання таких винагород чи по-слуг безпосередньо пов’язані з її офіційним статусом. Зок-рема, це стосується випадків одержання такою особою не-законної винагороди не за виконання чи невиконання будь-яких конкретних дій, а за добре ставлення, заступництво, потурання тощо див.: Постанова Пленуму ВСУ від 7 жовтня 1994 р. “Про судову практику в справах про хабарництво” (п. 3) // Постанови Пленуму ВСУ в кримінальних справах., Х.: Одісей, 2000..
Другий варіант корумпованої поведінки, як вже зазна-чалось вище, полягає у тому, що суб’єкт корупції задоволь-няє свій особистий інтерес чи інтерес іншої особи (осіб) за допомогою використання наданої їй влади чи посадових повноважень без взаємодії з іншими особами (взаємо-дія можлива лише в рамках співучасті у вчиненні зло-чину).
Обидва ж варіанти об’єднує те, що як у першому, так і в другому випадках, суб’єкт корупційних діянь задовольняє свій особистий інтерес чи інтерес третіх осіб за допомогою неправомірного використання офіційно наданих йому вла-ди або посадових (службових) повноважень.
Обидва зазначені варіанти об’єднує також те, що неза-конне використання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, свого статусу чи можливостей, які з ньо-го випливають, з метою одержання особистої вигоди чи в інтересах інших осіб, створює необгрунтований пріоритет інтересів одних осіб перед іншими. Поява такої нічим не аргументованої переваги і є, як зазначають окремі дослід-ники, початковий показник корумпованої поведінки поса-дової особи, яка її допустила. Необґрунтованість такого пріоритету полягає в тому, що особа набуває його виключ-но за рахунок неправомірного використання наданої їй влади чи посадових (службових) повноважень. Офіційні повноваження використовуються не за призначенням - в інтересах суспільства і держави, а в приватних (особистих, третіх осіб, групових тощо) інтересах.
Схеми корупційної поведінки. Якщо спробувати описати ці варіанти механізму корупції за допомогою умов-них схем корумпованої поведінки, то вони зводитимуться до таких:
1. «Ти мені - я тобі» (взаємодія суб’сктів корумпованих відносин здійснюється на матеріальній основі). Це най-більш поширена, найбільш типова і найбільш ефективна з точки зору досягнення результату корупційної діяльності схема корумпованих відносин, яка на побутовому рівні від-ображається фразою «не підмажеш - не поїдеш».
Правова оцінка дій суб’єктів корумпованих відносин при такій схемі залежить від багатьох обставин, зокрема, від статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави, характеру вчинюваних дій, належності ініціативи незаконної матеріальної винагороди, наявності примусу до такого роду дій тощо. Так, якщо суб’єктом корупції є поса-дова особа, то одержання нею незаконної матеріальної ви-нагороди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто надає таку винагороду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи посадових повноважень, утворює склад одержання хабара, а надання зазначеної винагороди - склад давання хабара. Якщо ж таку винагороду одержав праців-ник державної установи чи організації, який не є посадо-вою особою, за виконання чи невиконання будь-яких дій з використанням службового становища, його дії за наявнос-ті необхідних підстав утворюють склад злочину, передба-ченого ст. 191-2 КК (одержання незаконної винагороди працівником державної установи чи організації). Надання матеріальних благ або вигод майнового характеру у таких випадках не є кримінально караним.
У разі вчинення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за незаконну винагороду дій, які утво-рюють певний склад злочину (зловживання владою чи по-садовим становищем, перевищення влади чи посадових повноважень, посадова підробка, винесення завідомо не-правосудного вироку, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності), її дії потребують додатко-вої кваліфікації за відповідною статтею КК.
Особливістю зазначеного виду корумпованих відносин є те, що навіть дії, вчинені особою, уповноваженою на вико-нання функцій держави, за незаконну матеріальну винаго-роду в межах офіційно наданих їй повноважень, визнають-ся кримінально караними - одержанням хабара чи одер-жанням незаконної винагороди працівником державної установи чи організації.
2. «Ти мені - я тобі» (взаємодія суб’єктів корумпованих відносин здійснюється на нематеріальній основі). Також досить поширена схема корумпованих відносин, яка, на відміну від попередньої, як правило, характеризується слаб-шою мотивацією дій суб’єктів такої взаємодії. Хоча в окремих випадках, особливо коли це стосується вирішення життєво важливих для суб’єктів таких відносин питань (наприклад, вступу дітей до вузу, влаштування родичів на роботу, просування по службі тощо), мотиви такого роду корумпованої діяльності можуть не уступати, а інколи і переважати корисливу мотивацію.
Що стосується правової оцінки дій суб’єктів корумпо-ваних відносин, то у таких випадках вона може бути наба-гато різноманітнішою від попередніх ситуацій. Насампе-ред, слід відзначити, що відсутність матеріальної основи таких відносин виключає хабарництво - як одержання ха-бара, так і його давання. Правова оцінка дій особи, уповно-важеної на виконання функцій держави, головним чином залежить від трьох моментів: 1) чи є вона посадовою осо-бою; 2) наскільки її дії відхиляються від рамок правомірної поведінки, обумовленої її офіційним статусом; 3) на задо-волення якого інтересу іншої особи спрямовані її дії.
Залежно від зазначених моментів дії обох учасників ко-румпованих відносин у таких випадках можуть бути квалі-фіковані як злочинні, визнані адміністративними чи дисцип-лінарними правопорушеннями.
Так, дії особи, уповноваженої на виконання функцій дер-жави, можуть утворювати загальний або спеціальні склади зловживання владою чи посадовим становищем. У такому разі дії особи, яка представляє іншу сторону корумпованих відносин, можуть бути розцінені як підмовництво до вчи-нення відповідного посадового злочину (якщо ініціатива вчинення такого злочину належала цій особі).
3. «Я - тобі». Ця схема характеризується тим, що задо-волення особистих інтересів суб’єктів корупційних