зменшення розмірів нарахувань на фонд заробітної плати;—

встановлення обов’язкового декларування майна і доходів фізичних осіб і запровадження ефективної системи контролю за доходами та видатками державних службовців та інших осіб через систему оподаткування;—

забезпечення поступового зменшення безготівкових розрахунків за участю громадян;—

запровадження загальнонаціонального інформа-ційного комплексу, в рамках якого здійснення постійного моніторингу кредитно-фінансового становища та грошових операцій населення;—

удосконалення порядку реєстрації суб’єктів під-приємницької діяльності і запровадження практики прода-жу примусово вилученого майна, а також майна підпри-ємств, оголошених банкрутами, шляхом публічних торгів;—

звуження переліку видів підприємницької діяльності, які підлягають ліцензуванню;—

організацію гласних та конкурентних систем дер-жавного замовлення, приватизації, оренди державного майна;—

передбачення можливості повної чи часткової деприватизації, якщо приватизація здійснена з порушенням передбачених законом умов та порядку її проведення.

У соціальній сфері попередження посадових злочинів передбачає доведення рівня оплати праці державних служ-бовців до рівня задоволення соціально-значущих потреб відповідно до їх соціального статусу; зміну системи соціаль-ного забезпечення населення через зменшення питомої ваги виплат на соціальні потреби у валовому національному про-дукті, що здійснюється через державний бюджет та загаль-нодержавні фонди; запровадження дійових механізмів задо-волення окремих потреб державних службовців через довгострокове, в тому числі й поточне кредитування, реорганізацію діючої системи соціального страхування.

Попередження посадових злочинів заходами правового характеру означає:—

запровадження кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів;—

проведення ревізій норм чинного законодавства на предмет виявлення та вилучення положень, які сприяють проявам корупції;—

здійснення повної систематизації антикорупційного законодавства;—

закріплення у Кримінальному кодексі України за-гальних правил кваліфікації злочинів з метою зменшення рівня деформації правозастосовної діяльності;—

законне обмеження повноважень працівників органів дізнання, слідства, прокуратури щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності за реабілітуючих обставин осіб, стосовно яких порушено кримінальну справу;—

зменшення різниці між мінімумом та максимумом покарання (стягнення) у певно визначених санкціях.

У сфері державного управління з метою попередження покарання злочинів необхідно:—

запровадити систему підбору та розстановки кадрів, яка базувалася б на конкурсній основі, на точних і спеціальних правилах (на основі тестування і професійних іспитів) і забезпечувала б прийняття на службу найбільш підготов-леного кандидата;—

ввести обов’язкові спеціальні перевірки кандидатів на зайняття відповідальних посад в органах державної влади, а також осіб, які обіймають ці посади, та визначити порядок їх призначення;—

удосконалити систему спеціальних обмежень, встановлених для державних службовців, з метою уникнення конфлікту інтересів;—

запровадити практику обов’язкової ротації керівних працівників та інших працівників правоохоронних органів;

— чітко регламентувати процедури прийняття управлінських рішень;—

обов’язково розглядати на засіданнях колегій міністерств і відомств питання про виконання законодавства про державну службу, боротьбу з корупцією, державну, виконавчу та трудову дисципліну, розгляд звернень громадян;

— регламентувати умови і порядок правомірного отримання державними службовцями подарунків;—

розробити та прийняти Кодекс поведінки державного службовця, Кодекс працівника правоохоронних органів, Кодекс честі судді, а також відповідних дисциплінарних кодексів з визначенням у них видів і меж стягнень за конк-ретні дисциплінарні правопорушення, порядку притягнен-ня до дисциплінарної відповідальності;—

встановити дисциплінарну відповідальність посадо-вих осіб органів державної влади та місцевого самовряду-вання за ухилення від реагування, відповідно до закону, на критичні виступи засобів масової інформації щодо опри-люднення ними фактів корупції, порушень прав і свобод громадян;—

законодавче врегулювати механізм обмеження по-літичного і управлінського лобізму;—

локалізувати функціонування організованої злочин-ності — витіснити її з тих сфер, де вона найбільше збли-жується з діяльністю апарату державного управління.

Попри всю важливість заходів попередження через об’-єктивні та суб’єктивні обставини вони не завжди досягають своєї мети. Тому особливо гострою залишається проблема оптимізації шляхів виявлення, розслідування конкретних фактів посадових злочинів і притягнення винних посадових осіб до передбаченої законом відповідальності. Виявлення посадових злочинів через специфіку їх прояву становить надзвичайну складність. Це зумовлює високий рівень їх латентності, перебування поза сферою юридичної відпові-дальності значної кількості осіб, діяльність яких є суспіль-не небезпечною.

У зв’язку з цим є нагальна потреба в підвищенні ефек-тивності діяльності спеціальних органів по виявленню кон-кретних фактів злочинної поведінки; проведення спеціальних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення злочинів;

забезпечення цих заходів відповідними матеріально-техніч-ними, криміналістичними, науково-методичними засобами.

З метою вдосконалення діяльності спеціальних органів, які здійснюють виявлення посадових злочинів, необхідно:—

переорієнтувати їх з виявлення незначних фактів корупції на виявлення найбільш небезпечних злочинів, а також проявів у найбільш важливих сферах життя держави та у сферах, де ця злочинність набула найбільшого розповсюдження;—

розробити та запровадити в діяльність правоохоронних органів необхідні методики виявлення та збору інформації про факти корупції на різних рівнях державного управління, у тому числі на найвищих, у сферах розпорядження державними коштами, приватизації, охорони здоров’я, освіти, інших сферах громадського і державного життя;—

чітко визначити порядок повної та своєчасної реєстрації повідомлень про вчинені злочини та інші правопорушення і встановити юридичну відповідальність за його порушення працівниками правоохоронних органів;—

розв’язати колізію, що існує у чинному законодав-стві, щодо порядку надання інформації правоохоронним органам відносно коштів та майна окремих юридичних та фізичних осіб; уніфікувати та конкретизувати в єдиному законодавчому акті умови та порядок надання такої інформації правоохоронним та іншим органам.

Сучасний стан розслідування кримінальних справ та адміністративного провадження у справах про адміністративні правопорушення свідчить про те, що через низьку якість наданих судам матеріалів кінцеві рішення у цих справах не зав-жди приймаються своєчасно. Таке становище є результатом певних недоліків чинного законодавства, а тому з метою вдосконалення діяльності щодо притягнення до відповідальності винних у вчинені посадових злочинів, необхідно:—

запровадити оновлені методики розслідування кримінальних справ та адміністративного провадження у справах про корупційні правопорушення;—

привести кримінально-процесуальне та адміністративно-процесуальне законодавство в частині доказування у відповідність із сучасними вимогами;—

забезпечити дійовий механізм захисту від посягання на життя, здоров’я, свободу та гідність свідків, потерпілих та інших учасників процесу.

Ефективна боротьба