Таким чином, згідно з Основним Законом нашої держави кожному гарантується право на захист, особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов’язані забезпечити право вільного обрання захисника. Якщо захисник не буде запрошений підозрюваним, обвинуваченим підсудним, то у встановлених кримінально-процесуальним законодавством випадках його призначає особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд або суддя.

Слід зазначити, що Правилами адвокатської етики встановлено етичні аспекти здійснення захисту за призначенням, а також передбачено випадки, коли відмову слід вважати обгрунтованою. Це тимчасова непрацездатність адвоката, відсутність належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретній справі, неможливість забезпечення дотримання вимог Правил, які регламентують ситуацію суперечності інтересів, або правил, що забезпечують гарантії збереження конфіденційної інформації; надмірність роботи, що виконується за призначенням, що ставить адвоката в тяжке матеріальне становище.

Ми зробили висновок, що адвокат не зацікавлений у наданні правової допомоги за призначенням передусім через невисокий розмір оплати. Тому, на практиці можуть скластися ситуації, за яких у випадку обов”язкової участі адвоката, підозрюваний, обвинувачений, підсудний буде позбавлений права на захист через неможливість оплатити послуги адвоката. З метою недопущення таких проявів, і встановлено обмежений перелік підстав для відмови адвоката від участі в кримінальній справі.

Участь адвоката в кримінальному процесі за призначенням не позбавлена ряду проблемних моментів. Зокрема, згідно роз”яснення ВСУ за відсутності у підозрюваного, обвинуваченого, підсудного чи їх родичів коштів для оплати юридичної допомоги, захисник може не призначатись. З таким твердженням не можна погодитись, так як залишення підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного без кваліфікованої правової допомоги в суді тільки з тих підстав, що вони за власний кошт не в змозі запросити адвоката, не відповідає духу і змісту не лише Конституції, а й міжнародним правовим актам.

Крім того, будь-яких негативних наслідків у разі відмови від участі у справі за призначенням для адвокатів практично не наступає, оскільки відповідальність настає тільки за винні дії. Деякі вчені пропонують вирішити зазначену проблему методом тиску.

На наш погляд, для вирішення цього важливого питання є більш адекватні шляхи. Головний із них полягає в створенні Національної палати адвокатів України як професійної самоврядної організації, яка змогла б пропорційно розподіляти роботу щодо виконання захисту за призначенням та здійснювала б доплату за роботу за призначенням за рахунок спонсорських коштів та внесків адвокатів.

Виконання цих функцій можливе тільки за умови, коли рішення НПАУ матимуть силу обов’язкових для всіх адвокатів та адвокатських об’єднань. Зокрема, буде надано право порушувати питання про позбавлення адвокатів, що систематично ухиляються від виконання захисту за призначенням, свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю або вживати інших дисциплінарних заходів.

Розділ ІІІ. Особливості відповідальності адвоката за порушення етичних засад у кримінальному процесі.

Якісне, повне і своєчасне втілення права особи на захист передбачає наявність ефективного механізму притягнення до юридичної відповідальності захисників-адвокатів за вчинені ними порушення при виконанні своїх обов”язків. Особливо актуальним є встановлення підстав та порядку притягнення адвокатів до юридичної відповідальності за вчинені порушення під час представництва адвокатів у кримінальному процесі. Це зумовлено тим, що притягнення особи до кримінальної відповідальності справляє вирішальний вплив на її подальшу долю, а тому неприпустимим у такій ситуації є вчинення адвокатом підозрюваного, обвинуваченого, підсудного дій, що суперечать вимогам законодавства та правилам адвокатської етики.

Тому за таких обставин, законодавство України встановлює вичерпні підстави притягнення адвокатів до відповідальності та регламентує всі правовідносини, що виникають з цього приводу.

Чинним Законом України „Про адвокатуру” встановлено наступний перелік дисциплінарних стягнень за порушення норм законодавства
України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України [10]:

попередження;

зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською
діяльністю на строк до одного року;

анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською
діяльністю.

Не можна не звернути увагу на ту обставину, що Проект ЗУ „Про адвокатуру” не встановлює нових видів дисциплінарних стягнень, що застосовуються до адвоката.

Варто зауважити, що Правила адвокатської етики встановлюють відповідальність адвоката за порушення Правил адвокатської етики помічником адвоката, а також відповідальність керівників адвокатських об'єднань за незабезпечення умов для дотримання Правил адвокатської етики.

Як передбачено статтею 78 Правил, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики його помічником, якщо адвокат:

1) не забезпечив ознайомлення останнього з Правилами;

2) не здійснював належного контролю за діями помічника, залученого ним до виконання окремих робіт за дорученням,
передбаченим угодою між адвокатом і клієнтом про надання правової
допомоги;

3) своїми розпорядженнями і порадами або особистим прикладом
сприяв порушенню помічником Правил адвокатської етики [16].

Що стосується відповідальності керівників адвокатських
об'єднань за незабезпечення умов для дотримання Правил адвокатської етики, то в цьому випадку адвокат, що є керівником адвокатського об'єднання може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за невиконання вимог Правил, а також за прийняття ним
(ними) рішень, які тягнуть порушення Правил адвокатської етики.

На наш погляд, встановлення такої відповідальності є доцільним, однак негативним є той факт, що станом на даний час відсутня детальна правова регламентація процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначених осіб. На нашу думку, таку прогалину можна заповнити виключно шляхом внесення змін в діюче законодавство та врахування даної обставини при прийнятті масиву нових нормативно-правових актів у сфері адвокатури.

Також, варто відзначити, що