У відповідності до ч. 5 ст 18 Проекту, дія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у виді зупинення дії Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на строк до одного року [77]

Серед підстав припинення дії Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, проект ЗУ „Про адвокатуру” встановлює наступні: [77]

- набуття законної сили вироком суду про визнання адвоката винним у вчиненні умисного злочину;

- накладення на адвоката стягнення у вигляді припинення дії Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Згідно ст.13 ЗУ „Про адвокатуру” для вирішення питань про
дисциплінарну відповідальність адвокатів у Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються строком на 3 роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. Дисциплінарна палата утворюється у складі 9 членів, до неї входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику від управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів України. Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності приймається відкритим голосуванням двома третинами голосів від загальної кількості членів палати. У роботі кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з правом дорадчого голосу можуть брати участь вчені-юристи та народні депутати.

Основним завданням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії є
визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися
адвокатською діяльністю, та вирішення питань про дисциплінарну
відповідальність адвокатів.

Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженим Указом Президента України від 5 травня 1993 року N 155/93 передбачено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія:
- видає свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- приймає Присягу адвоката України;

- припиняє адвокатську діяльність, анулює свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та рішення атестаційної палати про видачу такого свідоцтва;

- здійснює контроль за додержанням адвокатами зобов'язань, що випливають з Присяги адвоката України, актів законодавства України та Правил адвокатської етики;

- виявляє причини та умови, що сприяли вчиненню адвокатами дисциплінарних проступків, наданню правової допомоги на низькому
професійному рівні, та розробляє рекомендації стосовно заходів
щодо усунення цих причин і умов;

-ухвалює рішення про підвищення кваліфікації адвокатів та
організовує їх виконання [11] .

У разі грубого порушення адвокатом вимог Закону України "Про
адвокатуру", інших актів законодавства і Присяги адвоката України кваліфікаційно-дисциплінарна комісія рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю приймає на підставі рішення дисциплінарної палати тієї ж комісії про накладання відповідного дисциплінарного стягнення. Якщо комісія не погодиться з рішенням палати, вона може його скасувати і повернути справу на новий розгляд в дисциплінарну палату з поновленням строку розгляду справи або своїм рішенням закрити дисциплінарну справу.

Необхідно відзначити, що ключову роль у притягненні адвокатів до дисциплінарної відповідальності відіграє дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Зокрема, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії:

- розглядає скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів;

- вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної
відповідальності розглядає порушені з цих питань справи приймає
рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову
у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності [11].

У відповідності до п. 33 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 5 травня 1993 року N 155/93, право порушення дисциплінарного провадження належить голові дисциплінарної палати, а в разі його відсутності - заступникові голови, який попередньо розглядає інформацію, що стосується підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, знайомить його з цією інформацією і вимагає від нього письмового пояснення.

Справа про притягнення адвоката до дисциплінарної
відповідальності повинна бути розглянута не пізніш як у місячний
строк з дня її порушення.

Варто вказати, що дисциплінарна палата має право накладати на адвокатів лише стягнення, передбачені Законом України „Про адвокатуру”, причому перелік їх є вичерпним.

Такий стан речей вбачається обґрунтованим, оскільки встановлення видів дисциплінарних стягнень підзаконними нормативно-правовими актами буде суперечити принципу верховенства закону.

Стосовно процедури розгляду дисциплінарних справ, то її регламентовано Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженим Указом Президента України від 5 травня 1993 року N 155/93.

Зокрема, дисциплінарна палата може закрити дисциплінарну справу, якщо під час розгляду справи переконається у необгрунтованості
скарги (заяви, постанови, ухвали) та відсутності підстав для
притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, або у
недоцільності накладення на нього дисциплінарного стягнення за
вчинений ним проступок, або визнає, що вчинене виходить за межі
дисциплінарної відповідальності адвокатів.

До початку розгляду справи, в разі потреби, провадиться
додаткова перевірка підстав для притягнення адвоката до
дисциплінарної відповідальності, яку голова доручає одному з
членів дисциплінарної палати. При цьому можуть бути витребувані
додаткові документи і матеріали.

Під час розгляду справи участь адвоката, який
притягається до дисциплінарної відповідальності, є обов'язковою.
Повторна неявка адвоката без поважних причин не перешкоджає
розглядові справи у його відсутності [11] .

У ході засідання адвокат, який притягається до дисциплінарної
відповідальності, має право в будь-який момент заявляти клопотання
і давати додаткові пояснення. За розсудом дисциплінарної палати
можуть бути заслухані повідомлення інших осіб, запрошених