Вбачається, що такий широкий спектр прав, якими наділений адвокат при розгляді дисциплінарної справи сприяє повному, всебічному, якісному і ефективному її вирішенню.

Однак, викликає здивування та обурення наступна вимога Положення, згідно з якою рішення виноситься у відсутності адвоката, щодо якого порушено дисциплінарну справу. На наш, погляд це суперечить принципу гласності і публічності, а тому необхідним є внесення змін до законодавства з метою усунення таких недоречних норм.

Варто звернути увагу на наступну обставину. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення адвоката не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню. Дисциплінарна палата може після закінчення не менш як шести місяцІв з дня накладання стягнення зняти його достроково при бездоганній поведінці адвоката і сумлінному ставленні до виконання своїх обов'язків [11] .

Серед новел, які пропонуються законопроектом у сфері відповідальності адвокатів є встановлення строку, протягом якого може розпочинатись розгляд справ про дисциплінарну відповідальність адвоката. Зокрема, згідно ст.50 законопроекту, дисциплінарне стягнення може бути застосоване до адвоката протягом місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку, проте не пізніше як через шість місяців з дня його вчинення [77].

Крім того, встановлено, що рішення про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення має бути обґрунтованим. На наш погляд, таке уточнення є цілком обгрунтованим і дуже доцільним, так як недопустить незаконнні втручання в діяльність адвокатів та усуне можливість допущення зловживань уповноваженими державними органами.

Важливим є встановлення положень про те, що дисциплінарне стягнення може бути зняте за рішенням вищестоящих органів, а рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути скасоване судом.

У будь-якому випадку, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики дисциплінарні органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема
повинні застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності лише
за винні порушення.

Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів
діє презумпція невинуватості [16] .

Прогресивною є ст. 81 Правил адвокатської етики, у відповідності до якої, у випадках, коли в конкретній ситуації адвокату важко
визначити варіант поведінки, який у певних обставинах відповідав
би нормам Правил, він може звернутися за роз'ясненням до
відповідного регіонального дисциплінарного органу адвокатури. Дії адвоката, що відповідають роз'ясненню регіонального дисциплінарного органу адвокатури, не можуть бути поставлені йому за провину і тягти накладення дисциплінарною стягнення.

Як бачимо, державою встановлено адвокатам всі умови для здійснення ними своєї діяльності, спрямованої на захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян.

Якщо звернутися до зарубіжного досвіду притягнення до відповідальності адвокатів, то бачимо, що за рубежем діяльність представників адвокатського стану досить суворо контролюється.

В Англії для притягнення до відповідальності соліситорів (адвокатська професія там розділена на два види: соліситори і баристери) створено дисциплінарний комітет. Його члени призначаються головою Апеляційного суду і зберігачем архівів із членів керівних органів Юридичного товариства (об’єднання соліситорів). Порушення правил поведінки баристерів розглядається Комітетом з фахової етики ради колегії і передається в дисциплінарний суд. Рішення в ньому приймає суддя, котрий діє від імені Ради шкіл-гільдій [31; c.17].

Таким чином, за кордоном наявні певні особливості фунціонування механізму притягнення до відповідальності адвокатів, що, очевидно, зумовлено специфачними рисами правової системи країни.

Слід торкнутися проблемних аспектів притягнення до відповідальності адвокатів за порушення адвокатської таємниці. За розголошення адвокатської таємниці адвокати, помічники адвокатів, службові особи адвокатських об'єднань, відповідно до Закону України «Про адвокатуру» при-тягаються до дисциплінарної відповідаль-ності. Питання про накладення дисциплі-нарного стягнення вирішує дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комі-сії адвокатури та Вища кваліфікаційна комі-сії адвокатури, якщо рішення кваліфіка-ційно-дисциплінарної комісії було оскар-жено [57; с.32] .

Як видно, Закон України «Про адвокатуру» пе-редбачає лише дисциплінарну відповіда-льність адвокатів, хоча на нашу думку, слід передбачити і кримінальну відповідальність за порушення адвокатом вимог законодавства у кримінальному процесі. Таке твердження обґрунтовується тим, що представлення адвокатом інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного є надзвичайно важливим. У кримінальному процесі вирішується питання про винність підсудного, що є визначальним для його подальшої долі.

У зв”язку з наведеним, вчинення адвокатом грубих порушень законодавства, аж до залишення свого клієнта без захисту, може вплинути на розгляд справи не на користь клієнта, винесення обвинувального вироку. Саме тому, з метою дисциплінування адвокатів необхідним є встановлення жорстких мір відповідальності.

Отже, актуальність встановлення підстав та порядку притягнення адвокатів до юридичної відповідальності за вчинені порушення під час представництва адвокатів у кримінальному процесі зумовлена тим, що притягнення особи до кримінальної відповідальності справляє вирішальний вплив на її подальшу долю.

Чинним Законом України „Про адвокатуру” встановлено наступний перелік дисциплінарних стягнень за порушення етичних засад у кримінальному процесі: попередження; зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатськоюдіяльністю.

Для вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів утворюються кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. У разі грубого порушення адвокатом вимог Закону України "Про
адвокатуру", інших актів законодавства і Присяги адвоката України кваліфікаційно-дисциплінарна комісія рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською Ключову роль у притягненні адвокатів до дисциплінарної відповідальності відіграє дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Процедуру розгляду дисциплінарних справ регламентовано Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженим Указом Президента України від 5 травня 1993 року N 155/93.

Вбачається необгрунтованою вимога Положення, згідно з якою рішення палати виноситься у відсутності адвоката, щодо