Серед новел, які пропонуються законопроектом у сфері відповідальності адвокатів є встановлення строку, протягом якого може розпочинатись розгляд справ про дисциплінарну відповідальність адвоката. Зокрема, згідно ст.50 законопроекту, дисциплінарне стягнення може бути застосоване до адвоката протягом місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку.

У ході дослідження, ми дійшли висновку про прогресивність статті 81 Правил адвокатської етики, у відповідності до якої, у випадках, коли в конкретній ситуації адвокату важко визначити варіант поведінки, який у певних обставинах відповідав би нормам Правил, він може звернутися за роз'ясненням до відповідного регіонального дисциплінарного органу адвокатури.

Як видно з матеріалів дослідження, Закон України «Про адвокатуру» пе-редбачає лише дисциплінарну відповіда-льність адвокатів, хоча на нашу думку, слід передбачити і кримінальну відповідальність за порушення адвокатом вимог законодавства у кримінальному процесі. Таке твердження обгрунтовується тим, що представлення адвокатом інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного є надзвичайно важливим. У кримінальному процесі вирішується питання про винність підсудного, що є визначальним для його подальшої долі.

ВИСНОВКИ.

В процесі проведеного дослідження ми дійшли наступних висновків.

Участь адвоката у розгляді кримінальної справи в суді - це постійне спілкування з багатьма зацікавленими в результатах справи людьми. Це спілкування відбувається в режимі підвищеної психологічної напруги і постійно випробовує професійні та моральні настанови адвоката. Тільки тверді внутрішні моральні настанови, тренована воля і глибоке усвідомлення своєї професійної місії допомагає адвокату уникнути небажаних наслідків. Все це на-кладає на них особливий тягар моральної відповідальності за результати своєї діяльності, вима-гає від цих осіб особливих морально-психологічних та вольових якостей. Саме тому для адвокатів при участі в кримінальному процесі необхідним є дотримання правил адвокатської етики.

Адвокатська етика, як галузь юридичної етики, постійно розвивається і підживлюється з численних джерел. Це «Основні положення щодо ролі адвокатів», Конституція України, Кримінально-процесуальний Кодекс України, Правила адвокатської етики, Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Що стосується складових адвокатської етики, то захисник по-винен мати підвищене почуття обов'язку, розвинуте по-чуття відповідальності за свої рішення, дії, вчинки. Будь-які їх дії мають відповідати закону, його суті, а тому й моральним цінностям, на яких базується закон. До адвокатів суспільство, держава, громадяни ставлять підвищені моральні вимоги. Серед найбільш важливих якостей адвоката слід вказати людяність, неупередженість, принциповість, витримку, ерудицію, зібраність, урівноваженість, дисциплінованість, ввічливість громадянська мужність, чесність, принциповість, висо-ка моральність, організованість, дисциплінованість, відпо-відальне ставлення до дорученої справи. На нашу думку адвокат — це людина з сильним характером, високими принципами, сильною волею.

Необхідність відокремлення та закріплення етичних засад ад-вокатської професії є очевидною, оскільки про-фесія ця є публічною.

Нами надано наступне визначення поняття. Адвокатська етика – це галузь юридичної етики, яка досліджує спектр морально-етичного регулювання поведінки адвоката з колегами, суддями, слідчими, процесуальними супротивниками у слідчо-судовому процесі, відносини з клієнтами.

Стосовно проблемних моментів адвокатської етики, вважаємо, що обґрунтованою необхідністю є перевірка етичності поведінки майбутніх юристів. Розглядувана ідея має бути втілена в правових нормах лише після ґрунтовного обговорення серед юридичної громадськості. При цьому мають бути розроблені чіткі критерії, за якими можна було б оцінювати особу претендента, визначені сфери життя кандидата, які могли б стати предметом дослідження, створений процесуальний механізм такої перевірки тощо.

Захисник зобов'язаний використовувати усі законні засоби і способи для з'ясування обставим, що виправдовують обвину-ваченого (підозрюваного) або пом'якшують його відповідаль-ність, і надавати обвинуваченому (підозрюваному) необхідну юридичну допомогу. При несумлінному або некваліфікованому здійсненні адвокатом своїх обов'язків пе-ред підзахисним останній вправі відмовитися від нього, але сам адвокат не вправі спонукати підзахи-сного відмовитися від його допомоги.

Адвокат зобов'язаний діяти відповідно до вимог закону, використовувати лише передбачені ним засоби. Для виконання обов'язків по захисту законних інтересів обвинува-ченого закон наділяє захисника досить широким колом процесуальних прав: мати з ним побачення наодинці; брати участь у допитах підозрюваного і обвинуваченого, а також у інших слідчих діях. Беручи участь у справі, адвокат може сприяти слідчим органам і судові у встановленні лише тих обставин, що випра-вдують підзахисного, пом'якшують або виключають його кримінальну відповідальність.

Активність, наполегливість і принциповість повинен ви-являти адвокат протягом всього судового розгляду справи.

Законність - явище багатогранне. Її розглядають як принцип формування правової держави, як метод управління суспільством, як режим точного виконання закону.

За дотримання режиму законності діяльність адвокатів, а також повинна базуватися на точному дотриманні законів, інших підзаконних актів. Суть законності в діяльності адвоката полягає у тому, що застосування правових норм повинно мати місце тільки: в межах компетенції, повноважень адвоката, закріплених в законодавстві; на підставах, передбачених правовою нормою, що застосовується; у точній відповідності і за процедурою, встановленою кримінально-процесуальним законом; у точній відповідності зі змістом закону; у формі, передбаченій законом.

На наш погляд, законність у діяльності адвоката - це правовий режим точного виконання чинних законів адвокатом у сфері захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, а також в інших сферах життєдіяльності людей, режим, за якого забезпечуються права і виконуються обов'язки людиною, державою і громадянським суспільством.

Законність у кримінальному процесі означає, що адвокат та органи держави і посадові особи при здійсненні своєї дія-льності, розробляючи і приймаючи рішення, спираються на прин-ципи і вимоги закону; при організації реалізації прийнятих рішень вони не вихо-дять за межі своєї компетенції; при здійсненні контролю і нагляду за законністю дій уча-сників суспільних відносин вони додержуються правових про-цедур.

У процесі проведеного дослідження, ми дійшли висновку, що