КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

Зміст договору комерційної концесії

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика договору комерційної концесії.

РОЗДІЛ 2. Юридична природа договору.

РОЗДІЛ 3. Права і обов”язки сторін в договорі комерційної концесії

РОЗДІЛ 4. Відмінність договору комерційної концесії від суміжних з нею інститутів.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження: Складна правова природа цих договірних відносин вимагає ретельного з”ясування змісту договору комерційної концесії (франчайзингу), перш за все його предмета, інших істотних умов. Важливою проблемою є чітка регламентація всіх сторін і наслідків передачі прав інтелектуальної власності. Зокрема, відкритим питанням є склад об”єктів інтелектуальної власності, передача прав на які утворює предмет договору комерційної концесії (франчайзингу), а також відокремлення договору комерційної концесії від ліцензійних (передусім комплексних) та інших договорів, заснованих на передачі права інтелектуальної власності, що врегульовані в новому Цивільному Кодексі України недостатньо чітко.Приділяється недостатньо уваги питанням про відповідальність сторін у договорі (обставинам, що виключають відповідальність), охорону та захист об”єктів інтелектуальної власності. Залишається невирішеним питання щодо необхідночті державної реєстрації договору.

Неоднозначним і невирішеним у юридичній літературі є питання відносно самого терміна „франчайзинг” та найменування сторін у договорі.

Метою дослідження даної роботи є з”ясування змісту та особливостей цивільно-правових та господарських відносин за договором комерційної концесії (франчайзингу).

Актуальність та мета дослідження зумовили наступні завдання наукового пошуку:

з”ясувати поняття договору комерційної концесії у вітчизняному законодавстві;

розглянути історію розвитку виникнення та розвитку даного інституту цивільного права України;

дослідити переваги та недоліки договору комерційної концесії;

дати вичерпну характеристику змісту даного виду договору;

проаналізувати підстави виникнення та припинення франчайзингових відносин;

здійснити порівняльну характеристику договору комерційної концесії з іншими правочинами;

навести власні висновки та пропозиції з досліджуваної проблеми.

Об”єктом даного дослідження є суспільні відносини з приводу укладення договору комерційної концесії (франчайзингу), закріплення та гарантування прав та обов”язків сторін, інших суттєвих умов договору, а також відносини щодо їх виконання.

Предметом дослідження виступає законодавча база, якою регулюються питання пов”язані з правовим регулюванням відносин за договором франчайзингу, права та обов”язки сторін, порядок його укладення та розірвання.

Методологічна основа роботи грунтується на використанні таких методів, як діалектичний метод пізнання соціально-правових явищ. Із спеціальних методів дослідження в роботі застосовано логіко-семантичний метод (для визначення та поглиблення понятійного апарту „комерційна концесія”, „франчайзинг”, „франчайзер”, „франчиза”); метод порівняння (використовувався для зіставлення поняття „товарний франчайзинг” та „виробничий франчайзинг”). Завдяки порівняльно-правовому методу визначено рівень врегульованості у законодавстві України та інших держав інституту франчайзингу. Конкретними методами дослідження були аналіз та синтез,що використовувалисть у роботі для дослідження правовідносин щодо порядку укладення та розірвання договору франчайзингу.

Розділ 1

Загальна характеристика договору комерційної концесії.

В даний час в країнах з розвинутою ринковою економікою постійно збільшується продаж товарів і послуг на умовах комерційної концесії або франчайзинга, тобто шляхом надання на договірній основі визначених привілеїв і пільг.

Історія розвитку комерційної концесії (франчайзинга) іде своїми коренями в середньовіччя. В Оксфордському словнику англійської мови зазначено, що „franchising”- це усі права іволі єпискупів, подаровані королівською короною в 1559р., „franchises” – це ярмарки, ринки й інші місця, відведені для торгівлі. У свій час у Британії король надавав баронам право збирати податки на визначених територіях в обмін на рівні послуги, наприклад такі, як обов”язок надсилати солдат до армії.

Вільним людям, або громадянам міст, було дозволено продавати свої товари на території міста, на ринках і на ярмарках.Ці елементи права, або привілеїв, що дозволяють експлуатувати положення на визначеній території за плату, формували основу франчайзинга за декілька століть.У найбільш типовій формі франчайзинг проявився в британській системі „зв”язаних будинків”, що використовувалися броварниками в 1800-х роках для підтримки потрібного обсягу продажів.

Система „зв”язаних будинків” виявилася ефективним комерційним механізмом і існує дотепер. У США франчайзинг вперше почав використовуватися компанією Зінгера по виробництву швейних машинок.

У матеріалах Української асоціації франчайзинга, франчайзинг трактується як „система просування на ринку товарів і послуг, а також технологій, що заснована на тісному і тривалому співробітництві між юридично і фінансово належними сторонами – Франчайзером і Франчайзи [28. с.66].

Українська асоціація розвитку франчайинга розглядає франчайзера як „фірму, що має широко відому торгівельну марку і високий імідж на споживчому ринку і видає на визначений термін і на визначених умовах франчизу іншій фірмі на компенсаційній основі”.

Франчайзи (від англ. слова franchisee) визначається як „особа, самостійний підприємець або компанія, що здобуває у великої фірми на певний строк і на визначених умовах виключне право на ведення комерційної діяльності з використанням її торговольного знака і технологій”.

З перерахованих вище визначень можна виділити п”ять основних елементів франчайзинга: контракт, система, торгівельний імідж (торгівельна марка, фірмова послуга і т.д.), передача прав і платежі. Франчайзинг, таким чином являє собою систему відносин суб”єктів ринку (франчайзера і франчайзи), при якому торгівельна марка і/або товарний знак франчайзера, його ноу-хау, методи і технології ведення бізнесу й інші права на виробничу і/або інтелектуальну власність надаються франчайзи в обмін на пряму або непряму фінансову винагороду при тривалій підтримці в технічних питаннях і в питаннях ведення бізнесу з боку франчайзера у рамках і в період дії спеціально укладеного обома сторонами для цієї мети франчайзингового договору ( договору комерційної концесії). Мережа однорідних підприємств, що мають єдину торгівельну марку (товарний знак) і одинакові умови, що дотримують, стиль, методи і форми продажів товарів або надання послуг, найбільш важливими з яких є однакові вимоги до якості товарів (послуг) і єдині ціни, встановлені і регульовані централізовано, надалі буде називатись франчайзинговою