Вивчаючи анатомічну будову шкіри людини, і зокрема, будова шкіри долонної поверхні руки, а також вивчаючи її фізіологію, дозволяє досліджувати ряд питань, зв'язаних з використанням малюнка шкіри ніг, покриву долоні і, особливо малюнка шкіри нігтьових фаланг пальців, в цілях визначення руки і пальців, що залишили сліди, а, отже, встановлення особи людини по відбитках його пальців Голодованский Ю. П. Следы рук. – М., 1980..

Розглянемо будову шкіри долонної частини рук людини. Шкіра людини складається з трьох шарів:

а) надкожніци (epidermis) - цей шар займає саме поверхневе положення;

б) шкіри (derma) - середній шар;

в) підшкірної клітковини - останній, є найглибшим, за яким слідує покрив м'язів.

Глибокі шари кліток надкожніци постійно розмножуються і поступово відсовують старіші шари ближче до поверхні поки вони не відімруть. Слушиваніє відмерлих кліток не порушує життєдіяльності надкожніци в цілому, оскільки нізлежащий шар кліток безперервно відновлює клітинну масу.

Другий шар, шкіра (derma) розташований більш глибоко, але безпосередньо за надкожніцей. У “дермі“ розташовані залози шкіри, судини і чутливі тельця, сприймаючі найрізноманітніші відчуття.

На п'ятому місяці внутріутробного розвитку ембріона “дерма”, до цього рівна, стає нерівною і набуває вигляд і набуває вигляд безлічі горбиків (сосочків - papille), що чергуються між собою, і виїмок Бакалова Л. П. Дактилоскопические исследования. – Ташкент., 1980..

Будова зовнішнього рельєфу шкіри пальців визначається структурою нізлежащего шару шкіри пальців і одержав назву папілярного.

Оскільки в шкірі є безліч залоз, то нас цікавлять ті, які виробляють потову речовину, то розглянути їх слід детальніше. Але спершу за доцільне я вважаю розглянути механіку, при якій на предметі під час контакту з долонею залишаються так звані сліди пальців рук. Через пори шкіри на поверхню долоні залозами виводиться потова речовина, яка при дотику до чого або переноситися на предмет - носій сліду. А виходить ця потова речовина через потоки потових залоз, які розташовані між сосочками і пронизує “дерму“ аж до надкожніци, де на поверхні шкіри вони відкриваються воронкоподібними отворами-порами. На відбитку папілярного узору іноді можна побачити потову речовину навіть не озброєним оком.

Сальні залози розташовані звичайно біля кожного волосяного мішечка. На поверхні долоні сальні залози відсутні, але нам відомо, що слід руки називають потожіровим. Чому? Так тому, що людина в процесі своєї життєдіяльності торкається до волосяного покриву, з якого на долоні переносяться частинки сальних виділень, які залишають чіткіший слід.

Тепер розглянемо морфологію шкіри пальців. На поверхні долоні є безліч самих різних рельєфних утворень. Найбільше значення для криміналістики мають піднесення і борозенки між ними, покриваючі всю поверхню долоні. На подушечках пальців папілярниє лінії є малюнками комбінації циркулярних, петлеподібних, спіралевидних і дугоподібних напрямів.

На шкірі пальців можуть бути також присутнім рубці різних форм і розмірів від порізів, опіків і інших пошкоджень, які в свою чергу також можуть виступати в ролі приватних ознак.

На шкірі пальців можуть бути також присутнім рубці різних форм і розмірів від порізів, опіків і інших пошкоджень, які в свою чергу також можуть виступати в ролі приватних ознак.

Для цілей криміналістики мають велике значення пори розташовані також на долонній поверхні. В даний час експертами криміналістами розробляються методики по виробництву експертиз зв'язаними з використанням таких мікро ознак, як пори на поверхні шкіри людини.

1.3 Властивості папілярних узорів, розташованих на нігтьових фалангах пальців рук людини

Папілярний узор, як комплекс папілярних ліній, володіє на відміну від одиничних папілярних ліній рядом властивостей, властивих тільки йому, як комплексу цих ліній.

Криміналістське значення слідів пальців рук визначається не стільки формою папілярних узорів, скільки їх властивостями. Шляхом вивчення величезного практичного матеріалу і проведення експериментальних досліджень, вдалося встановити ряд важливих властивостей папілярних узорів:

Індивідуальність папілярного узору, добре виражена в зовнішній будові, дозволяє навіть неозброєним оком відрізнити один папілярний узор від іншого.

Папілярний узор, виникаючи в період утробного розвитку людини до його смерті, залишається незмінним. Незмінність узорів науково пояснюється відміченими вище особливостями будови шкіри людини. Ця властивість підтверджується мільйонами спостережень і безліччю спеціальних експериментів. Так, наприклад, англійський колоніальний урядовець Герніль зробив відбитки своїх пальців у віці 25 років і 82 роки, тобто з перервою в 57 років. При детальному дослідженні відбитків пальців він не знайшов змін в будові узорів і папілярних ліній. Крылов И.Р.,Криминалистическое учение о следах., ЛГУ, 1976 Більш ніж півстолітня практика застосування відбитків пальців для ідентифікації злочинців не знає жодного випадку зміни загальної фігури і дрібних деталей папілярного узору. Після смерті людини до повного гнильного розкладання шкірного покриву, якщо папілярниє лінії не зазнають значних змін, вони можуть бути використані в цілях ідентифікації особи, при відповідній обробці шкіри.

Будучи пошкодженим, папілярний узор відновлюється знов, якщо пошкодження не порушили соскового шару шкіри Грановский Г. Л. Основы трассологии. Особенная часть. – М., 1969.. Папілярниє лінії шкіри пальців рук не тільки залишаються відносно незмінними в перебігу життя людини, але вони до того ж добре відновлюються при пошкодженнях. Ця властивість підтверджується експериментами, проведеними Покаром і Вітковськім, які обпалювали собі кінці пальців киплячою водою, гарячим маслом, дотиком до розжареного заліза, але в результаті переконувалися, що як тільки пошкодження заживають, узори неминуче відновлюються. Крылов И.Р. – Криминалистическое учение о следах., -ЛГУ, 1976. Будова верхнього шару шкіри пальців рук людини така, що воно оберігає нижній