5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи
визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади,
орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація,
казенне підприємство;

7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню
виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом
України;

8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом
України.

Стаття 7. Види третейських судів

В Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі
третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору
(суди ad hoc).

Постійно діючі третейські суди та третейські суди для
вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної
особи.

Постійно діючий третейський суд очолює голова третейського
суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постійно
діючий третейський суд.

Стаття 8. Порядок утворення третейських судів

Постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти
при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України:

всеукраїнських громадських організаціях;

всеукраїнських організаціях роботодавців;

фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях
професійних учасників ринку цінних паперів;

торгово-промислових палатах;

всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній
спілці споживчих товариств України;

об'єднаннях, асоціаціях суб'єктів підприємницької
діяльності - юридичних осіб, у тому числі банків.

Постійно діючі третейські суди не можуть утворюватися та
діяти при органах державної влади та органах місцевого
самоврядування.

Утворення постійно діючого третейського суду компетентним
органом суб'єктів, визначених у частині першій цієї статті,
вимагає:

1) прийняття рішення про утворення постійно діючого
третейського суду;

2) затвердження Положення про постійно діючий третейський
суд;

3) затвердження регламенту третейського суду;

4) затвердження списку третейських суддів.

Списки третейських суддів постійно діючих третейських судів
повинні містити такі відомості про третейських суддів: дата
народження, освіта, отримана спеціальність, останнє місце роботи,
загальний трудовий стаж, стаж роботи за спеціальністю.

Місцезнаходженням постійно діючого третейського суду є
місцезнаходження його засновника, що не обмежує засновника
третейського суду в праві визначати розташування третейських
суддів за адміністративно-територіальним принципом.

Порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного
спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть
суперечити положенням цього Закону.

Стаття 9. Державна реєстрація постійно діючого третейського
суду

Постійно діючий третейський суд підлягає державній
реєстрації.

Державна реєстрація постійно діючого третейського суду
здійснюється Міністерством юстиції України, Головним управлінням
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласними, Київським, Севастопольським міськими управліннями
юстиції протягом п'ятнадцяти днів з дня подання його засновником
заяви. До заяви додаються рішення про утворення постійно діючого
третейського суду, затверджені Положення і регламент цього суду та
список третейських суддів, копії свідоцтва про державну реєстрацію
юридичної особи та її статуту, довідка органу державної статистики
про включення цієї юридичної особи до державного реєстру.

Державна реєстрація постійно діючого третейського суду,
засновником якого є всеукраїнське об'єднання громадян,
здійснюється Міністерством юстиції України.

Про державну реєстрацію постійно діючого третейського суду
видається свідоцтво встановленого зразка.

Постійно діючий третейський суд визнається утвореним з
моменту його державної реєстрації.

Підставою для відмови в державній реєстрації є неподання
документів, передбачених частиною другою цієї статті,
невідповідність Положення про постійно діючий третейський суд і
його регламенту вимогам цього Закону. В разі відмови в реєстрації
Міністерство юстиції України (його орган) надсилає заявникові
письмове вмотивоване рішення.

Відмову в державній реєстрації постійно діючого третейського
суду може бути оскаржено до компетентного суду.

У разі внесення змін до документів, зазначених у пунктах 2-4
частини третьої статті 8 цього Закону, засновник постійно діючого
третейського суду повинен протягом 15 днів подати до Міністерства
юстиції України (його органу) заяву в порядку, передбаченому
частиною другою цієї статті.

У разі невиконання засновником постійно діючого третейського
суду вимог частини восьмої цієї статті або виявлення протягом
трьох років з дня реєстрації постійно діючого третейського суду
недостовірних відомостей у поданих на державну реєстрацію
документах орган, який зареєстрував такий суд, повинен звернутися
до компетентного суду із заявою про анулювання реєстраційного
свідоцтва. Рішення компетентного суду про анулювання
реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду тягне
за собою припинення його діяльності.

Стаття 10. Положення про постійно діючий третейський суд та
регламент третейського суду

Положення про постійно діючий третейський суд та регламент
третейського суду затверджуються його засновником і публікуються.

Положення про постійно діючий третейський суд повинно містити
відомості про його найменування, місцезнаходження, відомості про
засновника третейського суду, склад, компетенцію та порядок
створення органів самоврядування третейських суддів, порядок
обрання голови третейського суду, підстави та порядок припинення
діяльності третейського суду.

Положення про постійно діючий третейський суд може містити
інші положення, визнані засновником за необхідні для забезпечення
належної діяльності третейського суду відповідно до цього Закону.

Порядок та правила розгляду справ у постійно діючих
третейських судах встановлюються цим Законом та регламентом
третейського суду.

Регламент третейського суду повинен визначати порядок та
правила звернення до третейського суду, порядок формування складу
третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом,
інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим
Законом. Регламент третейського суду