У разі, коли третейський розгляд справи постійно діючим
третейським судом не відбувся чи був припинений, сплачений
сторонами третейський збір повертається сторонам, крім випадків,
якщо це було зумовлено відводом усіх суддів, укладанням сторонами
мирової угоди, відмовою позивача від позову та іншими обставинами,
передбаченими цим Законом.

У разі, коли третейський розгляд справи постійно діючим
третейським судом не відбувся чи був припинений з підстав,
зазначених у частині четвертій цієї статті, то, якщо інше не
передбачено регламентом третейського суду, сторони відшкодовують
цьому третейському суду всі понесені ним витрати, про що
зазначається в ухвалі третейського суду.

Здійснення фізичною особою повноважень третейського судді та
утворення і діяльність постійно діючого третейського суду
відповідно до цього Закону не є підприємницькою діяльністю.

Надходження постійно діючого третейського суду, третейського
судді, що пов'язані з вирішенням спору третейським судом
відповідно до цього Закону, не є доходами від здійснення
підприємницької діяльності.

Стаття 26. Розподіл витрат, пов'язаних з вирішенням спору
третейським судом

Розподіл витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським
судом, між сторонами здійснюється третейським судом згідно з
третейською угодою або регламентом третейського суду. В разі
відсутності посилань у третейській угоді або регламенті
третейського суду на порядок розподілу витрат розподіл між
сторонами витрат, які пов'язані з вирішенням спору, здійснюється
третейським судом у такому порядку:

при задоволенні позову витрати покладаються на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони
пропорційно розміру задоволених вимог.

Порядок розподілу витрат, пов'язаних з вирішенням спору
третейським судом, зазначається у рішенні або ухвалі третейського
суду.

Розділ V

ТРЕТЕЙСЬКИЙ РОЗГЛЯД

Стаття 27. Компетенція третейського суду

Третейський суд, з додержанням вимог цього Закону, самостійно
вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції
для розгляду конкретної справи.

Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду
компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку
розгляду справи по суті.

Сторона має право заявити про перевищення третейським судом
меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне
питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою або яке
не може бути предметом такого розгляду відповідно до регламенту
третейського суду чи цього Закону.

У випадках, передбачених частинами другою та третьою цієї
статті, третейський суд повинен відкласти розгляд справи або
зупинити розгляд справи по суті до вирішення ним питання щодо
наявності у нього відповідної компетенції.

З питань наявності чи відсутності компетенції третейський суд
у зазначених випадках виносить мотивовану ухвалу.

Якщо третейський суд дійде висновку щодо неможливості
розгляду ним конкретного спору внаслідок відсутності у нього
компетенції, третейський розгляд припиняється, а витрати, понесені
третейським судом, відшкодовуються сторонами в рівних частках.

При прийнятті позову третейський суд вирішує питання про
наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд
третейського суду.

У разі, якщо третейський суд дійде висновку про відсутність
або недійсність зазначеної угоди, він повинен відмовити в розгляді
справи.

Про відмову у розгляді справи виноситься мотивована ухвала,
яка надсилається сторонам. При цьому заявнику разом з ухвалою
повертаються позовні матеріали.

Стаття 28. Визначення правил третейського розгляду

Правила третейського розгляду у третейському суді для
вирішення конкретного спору визначаються цим Законом та
третейською угодою.

Правила третейського розгляду, визначені угодою сторін
відповідно до частини першої цієї статті, не можуть суперечити
обов'язковим положенням цього Закону, які не надають сторонам
права домовлятися з окремих питань.

Правила третейського розгляду постійно діючим третейським
судом визначаються регламентом третейського суду, який не повинен
суперечити цьому Закону.

З питань, не врегульованих регламентом третейського суду або
третейською угодою у третейському суді для вирішення конкретного
спору щодо правил третейського розгляду, третейський суд
застосовує норми цього Закону та може визначити власні правила
третейського розгляду лише в тій частині, що не суперечить
принципам організації та діяльності третейського суду, які
визначені цим Законом.

Строки вчинення процесуальних дій, передбачені цим Законом,
можуть бути продовжені лише за спільною згодою сторін та складу
третейського суду, яким вирішується спір. Про продовження строку
третейського розгляду постановляється відповідна ухвала.

Стаття 29. Гласність третейського розгляду

У разі, коли проти відкритого розгляду справи третейським
судом висунуто хоча б однією стороною заперечення з мотивів
додержання та збереження комерційної або банківської таємниці чи
забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається у
закритому засіданні.

Стаття 30. Місце проведення третейського розгляду

За загальним правилом місцем проведення третейського розгляду
є місцезнаходження третейського суду, якщо інше не передбачено
регламентом третейського суду.

Сторони можуть на свій розсуд обрати місце третейського
розгляду у третейському суді для вирішення конкретного спору.

За відсутності такої домовленості місце третейського розгляду
визначається третейським судом з урахуванням усіх обставин справи,
зокрема, характеру справи, зручності обраного місця третейського
розгляду для сторін та складу третейського суду.

Стаття 31. Мова третейського розгляду

Розгляд справ у третейському суді провадиться українською
мовою, якщо інше не передбачено регламентом третейського суду чи
угодою сторін.

Сторона, яка надає документи чи письмові докази мовою іншою,
ніж мова третейського розгляду, повинна забезпечити їх переклад на
мову чи