Засоби доказування визначаються регламентом третейського
суду.

У третейському суді для вирішення конкретного спору засоби
доказування визначаються третейською угодою з урахуванням вимог
цього Закону.

У разі невизначеності цього питання у регламенті третейського
суду або третейській угоді у третейському суді для вирішення
конкретного спору засоби доказування визначаються третейським
судом, що розглядає відповідну справу.

Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими
іншими засобами доказування.

Кожна сторона третейського розгляду повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.

Третейський суд має право вимагати від сторін надання
доказів, необхідних для повного, всебічного і об'єктивного
вирішення спору.

Якщо третейський суд визнає за необхідне одержати документи
від підприємств, установ, організацій, які не є учасниками
третейського розгляду, він своєю ухвалою уповноважує сторони або
одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх
третейському суду.

Сторони повинні надавати третейському суду докази в
оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Всі зібрані
письмові докази разом з процесуальними документами сторін (позов,
відзив на позов тощо) та третейського суду повинні зберігатися у
справі в прошитому та пронумерованому вигляді.

Стаття 39. Участь та права сторін у засіданні третейського
суду

Третейський розгляд здійснюється у засіданні третейського
суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не
домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні.

Третейський суд вправі визнати явку сторін у засідання
обов'язковою.

Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та
місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж
за 10 днів до такого засідання. Повідомлення направляється або
вручається в порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.

Третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити
додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та
свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед
третейським судом їх переконливості.

Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи,
робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях
третейського суду, надавати докази, брати участь у дослідженні
доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення,
заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду,
заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до
третейської угоди у третейському суді для вирішення конкретного
спору чи регламенту третейського суду та цього Закону.

Стаття 40. Забезпечення позову

Якщо сторони не домовилися про інше, третейський суд може за
заявою будь-якої сторони розпорядитися про вжиття стороною таких
забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає
необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського
процесуального законодавства. Третейський суд може витребувати від
будь-якої сторони надати належне забезпечення позову у зв'язку з
такими заходами.

Стаття 41. Наслідки неподання сторонами документів, інших
письмових матеріалів або неявки сторін

Ненадання витребуваних третейським судом доказів, інших
письмових документів чи матеріалів, неявка у засідання
третейського суду сторін або їхніх представників, які належним
чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання
третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду і
прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки
сторін у засідання визнана третейським судом неповажною.

Стаття 42. Невиконання чи неналежне виконання стороною
процесуальних дій

Невиконання або неналежне виконання однією із сторін вимог
щодо необхідності вчинення певних процесуальних дій, передбачених
третейською угодою у третейському суді для вирішення конкретного
спору чи регламентом третейського суду, не є підставою для надання
третейським судом переваг аргументам та доказам, наведеним та
поданим іншою стороною.

Наслідки невиконання чи неналежного виконання стороною вимог,
встановлених третейською угодою чи регламентом третейського суду,
можуть бути передбачені відповідно третейською угодою чи
регламентом третейського суду.

Стаття 43. Призначення експертизи

З метою правильного вирішення спору третейський суд має право
зобов'язати сторони чи одну із сторін замовити проведення
експертизи для роз'яснення питань, що потребують спеціальних
знань, про що третейський суд виносить відповідну ухвалу. Наслідки
невиконання стороною цих вимог визначаються регламентом
третейського суду чи третейським судом для вирішення конкретного
спору.

Підстави та порядок відводу експерта визначаються регламентом
третейського суду або угодою сторін третейського розгляду для
вирішення конкретного спору.

Стаття 44. Протокол засідання третейського суду

Протокол засідання третейського суду ведеться лише в разі
наявності угоди між сторонами про ведення протоколу або коли
ведення протоколу передбачено регламентом третейського суду.

Для ведення протоколу за згодою третейських суддів
(третейського судді) сторонами може бути призначений секретар
третейського розгляду. За його відсутності третейські судді можуть
обрати секретаря із складу (крім голови) третейського суду, яким
вирішується спір.

У протоколі засідання третейського суду зазначаються:

дата та місце розгляду справи;

прізвища третейських суддів і секретаря;

суть спору;

найменування сторін, їхніх представників, свідків, експертів,
інших осіб, які беруть участь у розгляді справи;

заяви та клопотання сторін;

вказівки та вимоги до сторін по справі, висунуті третейським
судом;

розклад засідань третейського суду;

зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у
справі;

подані під час третейського розгляду докази, відомості про їх
огляд;

узгодження сторонами питання про необхідність зберігання та