Рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у
випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду
відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності
справ.

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване
лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не
підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не
передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені
питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням
третейського суду вирішені питання, які виходять за межі
третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення,
що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не
відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону.

Заяву про скасування рішення третейського суду може бути
подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня
прийняття рішення третейським судом.

Скасування компетентним судом рішення третейського суду не
позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду,
крім випадків, передбачених цією статтею.

У разі, якщо рішення третейського суду скасовано повністю або
частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною
третейської угоди або через те, що рішення прийнято у спорі, який
не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням вирішені
питання, що виходять за межі третейської угоди, відповідний спір
не підлягає подальшому розгляду в третейських судах.

Стаття 52. Ухвали третейського суду

З питань, що виникають у процесі розгляду справи і не
стосуються суті спору, третейський суд постановляє ухвали.

Стаття 53. Припинення третейського розгляду

Третейський суд постановляє ухвалу про припинення
третейського розгляду в таких випадках:

спір не підлягає вирішенню в третейських судах України;

є рішення компетентного суду між тими ж сторонами, з того ж
предмета і з тих самих підстав;

позивач відмовився від позову;

сторони уклали угоду про припинення третейського розгляду;

підприємство, установу чи організацію, які є стороною
третейського розгляду, ліквідовано;

третейський суд є некомпетентним щодо переданого на його
розгляд спору;

у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі,
якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Стаття 54. Зберігання матеріалів справ, розглянутих
третейським судом

Справи, розглянуті постійно діючим третейським судом,
зберігаються у цьому третейському суді протягом 10 років з дня
прийняття рішення третейського суду.

Справи, розглянуті третейським судом для вирішення
конкретного спору, за якими видано виконавчі документи,
зберігаються у компетентному суді, за місцем видачі виконавчого
документа.

Регламентом третейського суду можуть вирішуватися питання,
пов'язані з покриттям витрат такого суду на зберігання справ.

Розділ VII

ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

Стаття 55. Виконання рішення третейського суду

Рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною
добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення
підлягає негайному виконанню.

Виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує
вчинення дій органами державної влади, органами місцевого
самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови
видачі компетентним судом виконавчого документа.

Стаття 56. Порядок видачі виконавчого документа

Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до
компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення
третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом
протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце
розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи
однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

При розгляді заяви про видачу виконавчого документа
компетентний суд повинен витребувати справу з постійно діючого
третейського суду, в якому зберігається справа, яка має бути
направлена до компетентного суду протягом п'яти днів від дня
надходження вимоги. У такому випадку строк вирішення заяви про
видачу виконавчого документа продовжується до одного місяця.

Ухвала про видачу виконавчого документа направляється
сторонам протягом п'яти днів з дня її прийняття.

Сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує
його безпосередньо у компетентному суді.

Після розгляду компетентним судом заяви про видачу
виконавчого документа справа підлягає поверненню до постійно
діючого третейського суду.

Компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу
виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого
документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не
підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за
видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані
судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не
передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені
питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням
третейського суду вирішені питання, які виходять за межі
третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення,
що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського