буде розглядатися;
доповідь прокурора про можливість призначення справи до судового розгляду;
висловлювання думок інших учасників судового розгляду, якщо вони з’явилися в судове засідання, щодо питань, які з’ясовуються суддею у стадії попереднього розгляду справи (Ст.237 КПК України);
заслуховування думки прокурора щодо заявлених клопотань;
винесення постанови судді;
оголошення постанови.
Судовий розгляд являє собою центральну стадію кримінального процесу, на якій суд першої інстанції розглядає справу по суті шляхом дослідження усіх необхідних доказів та їх джерел і виносить остаточне рішення про винуватість підсудного і призначення йому покарання або про його невинуватість.
Судовий розгляд послідовно проходить ряд етапів, що змінюють один одного.
Він починається з підготовчої частини, в якій перевіряється можливість розгляду кримінальної справи у даному судовому засіданні. Вживаються заходи до його організації, підготовки, виявляються та усуваються перешкоди для розгляду.
Наступний етап – судове слідство. У ньому суд в умовах безпосередності й усності, за участі сторін та інших учасників судового розгляду досліджує всі необхідні докази і здійснює їх оцінку. Далі будуть судові дебати, де учасники судового розгляду мають можливість обґрунтувати свою позицію у справ, дати оцінку дослідження у судовому слідстві, висловити думку щодо бажаного рішення у справі. Після судових дебатів підсудний має право виступити з останнім словом.
Судовий розгляд завершується постановленням і проголошенням вироку або іншого процесуального документа, який вирішує підсумкове рішення у справі [10, с.210].
Апеляційне провадження – це самостійна стадія в кримінальному процесі, суть якої полягає в перегляді вироків і постанов суду, які не набрали законної сили, з метою перевірки їх законності, обґрунтованості та справедливості шляхом перегляду поставлених апелянтами під сумнів обставин і судових дій, який здійснюється апеляційним судом за правилами, передбаченими у главах 23 і 30 КПК України.
Згідно з ч.3 ст. 341 КПК України, головуючий у суді першої інстанції після проголошення вироку роз’яснює підсудному, його законному представникові, а також потерпілому, цивільному позивачеві та відповідачеві та їх представника зміст вироку, строки і порядок його оскарження та право подати клопотання про помилування.
Судові рішення, на які може бути подана апеляція:
на вироки, як не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами;
на постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного та медичного характерів, ухвалені місцевими судами.
Апеляція також може бути подана:
на постанови, ухвалені місцевим судом про закриття справи або направлення справи на додаткове дослідження;
на окремі постанови, ухвалені місцевим судом;
на інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених КПК України.
До інших постанов, на які не може бути подана апеляція, відносяться постанови:
про відмову в порушенні кримінальної справи (ст.99-1 КПК України);
про законність або незаконність затримання особи (ст.106 КПК України) ;
про взяття особи під варту або про відмову в цьому (ст.155 КПК України) ;
про продовження строку взяття особи під варту або про відмову в цьому (ст.165-3 КПК України) ;
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким (ст.407 КПК України) ;
з питань звільнення від покарання через хворобу (ст.408 КПК України),скасування звільнення від відбуття покарання та інших питань, які виникають (ст.408-2, 408-3 КПК України) ;
з питань застосування судом примусового лікування до засуджених, що є алкоголіками або наркоманами і його припинення (ст.411-1 КПК України) ;
про застосування скасування або зміну примусових заходів медичного характеру взяття особи піж варту або про відмову в цьому [3, ст.424].
Касаційне провадження – це окрема стадія кримінального процесу, урегульована законом діяльність щодо оскарження судових рішень судів першої та касаційної інстанції, розгляду судом касаційної інстанції кримінальних справ за касаційними скаргами і поданнями з метою вирішення питання про законність і обгрунтованість оскарженого вироку, ухвали суду або постанови суду [27, с.18].
Касаційний суд розглядає справу не по суті рішення , а щодо дотримання процедури, форм судочинства і правильного застосування закону або встановлених законом фактів.
Відповідно до ст.383 КПК України в касаційній інстанції можуть бути перевірені такі судові рішення:
вироки, ухвали і постанови апеляційного суд, постановлені ним як судом першої інстанції;
вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.
У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки та постанови районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків та постанов.
Після набрання вироком законної сили здійснюється його виконання (розділ 5 КПК України).
Відповідно до статті 401 КПК України обвинувальний вирок виконується після набрання ним законної сили.
До набрання вироком законної сили засуджений, який перебуває під вартою, не може бути переведений в місце позбавлення волі, що знаходиться в іншій місцевості.
Виправдувальний вирок і вирок, що звільняє підсудного від покарання, виконується негайно після проголошення вироку.
Згідно з ч.1 ст. 404 КПК України вирок, що набрав законної сили звертається до виконанням судом, який постановив вирок, не пізніше як через 3 доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції. Суд разом із розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов’язок виконати вирок.
- Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження – це стадія кримінального процессу, у якій відповідний вищестоячий суд проводить перевірку законності і обгрунтованості вироку та інших судових рішень, які набрали законної сили у зв’язку з виявленням нових, невідомих при розслідування і розгляді справи обставин, що встановлюють незаконність і необґрунтованість даного рішення.
Відповідно до ст. 400-4 КПК України підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили в порядку виключного провадження є:
нововиявлені обставини;
неправильне застосування кримінального закону та