Нормативно-правові акти класифікуються за різними критеріями:

1) за суб'єктами ухвалення — на акти органів держави, народу в процесі референдуму, громадських об'єднань, трудових колективів, спільні акти органів держави і недер-жавних формувань;

2) за юридичною силою — на закони і підзаконні нор-мативні акти;

3) за сферою дії — на загальнообов'язкові, спеціальні, локальні;

4) за ступенем загальності правових норм — на загальні і конкретизаційні;

5) за характером волевиявлення — на акти встановлен-ня, зміни та скасування норм права;

6) за галузями законодавства — на цивільні, кримі-нальні, кримінально-процесуальні і т. ін.;

7) за часом дії — визначно-строкові і невизначно-стро-кові.

Поширеною диференціацією нормативних актів є їх кла-сифікація за суб'єктами нормотворчості. Верховна Рада України видає закони і постанови; Президент — укази. Органи виконавчої влади України видають такі норматив-но-правові акти: Кабінет Міністрів — декрети і постанови; керівники міністерств і відомств — інструкції, вказівки, нормативні накази; місцеві ради народних депутатів — рішення і нормативні ухвали; виконавчі комітети місцевих рад — рішення, а керівники їх управлінь і відділів та керівники обласних і районних державних адміністрацій — нормативні накази; адміністрація державних підприємств, установ, організацій — нормативні накази і інструкції.

У деяких випадках нормативного характеру набувають волевиявлення населення у результаті всеукраїнського чи регіонального референдумів, певних громадських об'єднань, трудових колективів, форма яких може бути різною (рішення, постанова і т. ін.)

Чинність нормативно-правових актів — це їх фактич-ний вплив на суспільні відносини. Кожний нормативно-правовий акт призначений для урегулювання певних соціальних ситуацій, тому встановлення меж його чинності є необхідною умовою забезпечення правомірності викори-стання і застосування приписів, які складають зміст цього акта. Чинність нормативно-правових актів обмежена трьо-ма параметрами: а) терміном чинності, тобто часом, про-тягом якого нормативно-правовий акт має юридичну силу; б) простором, на який поширюється чинність нормативно-правового акта; в) колом осіб, які підпадають під вплив нормативно-правового акта і на основі його набирають юридичних прав і обов'язків.

Дія нормативно-правових актів у часі обмежена момен-том набрання ними юридичної сили і моментом її втрати. Нормативно-правові акти набирають чинності: а) з часу, зазначеного в самому нормативно-правовому акті, за яким цей нормативно-правовий акт набирає чинності; б) з часу прийняття чи підпису, зазначених, як правило, у самому нормативно-правовому акті; в) з часу опублікування нор-мативно-правового акта; г) нормативно-правові акти, в яких в тій чи іншій формі не зазначено час набрання чинності, вступають у силу на всій території України одно-часно після завершення 10-денного строку з моменту опуб-лікування, причому нормативно-правові акти повинні бути опубліковані не пізніше 7-денного строку після їх прийнят-тя; д) з часу, з якого вони надійшли адресату, що прита-манне відомчим нормативним актам.

Нормативно-правові акти втрачають чинність внаслідок закінчення обумовленого терміну дії; внаслідок зміни об-ставин, для врегулювання яких вони були призначені; вна-слідок відміни (скасування) даного акта іншим чи спе-ціально призначеним актом.

Чинність новоприйнятих нормативно-правових актів по-ширюється на відносини, що виникають після набрання ними чинності. Лише в окремих випадках під вплив нор-мативно-правових актів підпадають відносини, що виникли до набрання юридичної сили. Це стосується: а) кримі-нального закону, якщо він пом'якшує чи скасовує пока-рання; б) прямих вказівок суб'єкта правотворчості, що містяться у нормативно-правовому акті. Подібна дія нор-мативно-правових актів називається "зворотною силою Закону".

Чинність нормативно-правових актів у просторі — це поширення їх впливу на певну територію (держави в ціло-му чи окремого регіону). До території держави належать: земля, надра, води та повітряний простір у межах держав-них кордонів, територія посольств, військові судна у від-критому морі і в межах територіальних вод інших держав, повітряні і космічні літаючі апарати тощо.

Нормативно-правові акти вищих органів законодавчої і виконавчої влади мають чинність на всій території держа-ви, а місцевих — на території відповідного регіону. На території регіону діють нормативно-правові акти різної юридичної сили, між якими можлива колізія (протиріччя). У такому випадку діє той нормативний акт, що має вищу юридичну силу, чи при її рівності — той, який прийнятий пізніше.

Чинність деяких нормативно-правових актів може поши-рюватися і на територію, непідвладну суб'єкту їх ухвален-ня. Це так звана екстериторіальна дія нормативно-право-вих актів.

Чинність нормативно-правових актів кола осіб визначає підлеглість осіб вимогам нормативно-правових актів. Згідно із загальним правилом чинність нормативно-правового акта поширюється на всіх осіб, які перебувають у межах певної території. Мають місце і винятки: а) громадяни України зобов'язані виконувати приписи нормативно-правових актів і поза межами держави; б) закони чи спеціальні норма-тивно-правові акти можуть бути адресовані певному колу осіб.

Чинність нормативно-правових актів поширюється не тільки на громадян України, а й, за деякими обмеження-ми, — на іноземців, осіб без громадянства, які перебува-ють на території України. Чинними нормативно-правовими актами і міжнародними угодами передбачено винятки лише для дипломатичних представників і деяких інших осіб.