Процесуальний порядок обрання та скасування рішення про затримання підозрюваного

Про кожний випадок затримання підозрюваного орган дізнання чи слідчий зобов’язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, години, дня, місяця, року, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз’яснення підозрюваному права мати побачення із захисником до першого допиту. Протокол затримання підписується особою, що його склала, затриманим та іншими особами, які були присутні або брали участь в проведенні затриманні. З моменту складання протоколу затримання особа набуває прав підозрюваного. В даному протоколі обов’язково повинно бути зазначено про роз’яснення їй цих прав.

У випадку, якщо затриманий або інша особа, що брала у часть в проведенні затримання відмовиться підписати протокол, то це зазначається в ньому і стверджується підписом особи, яка склала даний протокол. Протокол затримання є підставою для поміщення затриманого в ізолятор тимчасового тримання.

Місцями тримання затриманих осіб є відповідні камери в ізоляторах тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб, службові приміщення прикордонних військ, штрафні ізолятори виправно-трудових установ, дисциплінарні ізолятори виховно-трудових установ, каюти на морських суднах, камери на гарнізонних гауптвахтах тощо.

Про затримання підозрюваного орган дізнання зобов’язаний повідомити його сім’ю. Крім того, може бути повідомлена адміністрація за місцем роботи або навчання затриманого.

Процесуальне затримання підозрюваного з оформленням його відповідним протоколом є допустимим тільки після порушення кримінальної справи. Це пов’язано з тим, що підстава підозрювати особу у вчиненні злочину завжди виникає пізніше ніж достатні дані, які вказують на ознаки злочину, тобто підстава для порушення справи. Але, фактичне, тобто фізичне затримання і доставлення затриманого до органу досудового слідства можливе і до порушення кримінальної справи.

Про проведене затримання орган дізнання або слідчий зобов’язаний протягом 24 годин зробити письмове повідомлення прокурору, для чого в органах дізнання використовується відривний бланк, а також на вимогу прокурора подати матеріали, що стали підставою для затримання.

Протягом 48 годин з моменту одержання повідомлення про здійснення затримання прокурор, перевіривши його законність і обгрунтованість, зобов’язаний дати санкцію на взяття під варту або звільнити затриманого. Але, якщо орган дізнання встановить, що затримання підозрюваного було необгрунтованим або відпали підстави для нього, він зобов’язаний негайно звільнити затриманого, не чекаючи вказівки прокурора.

Моментом затримання, з якого обчислюється максимально дозволений 72-годинний строк, вважається момент доставлення підозрюваного до органу дізнання, слідчого чи іншої посадової особи, яка має право проводити затримання, а якщо затримання проводиться на підставі постанови про затримання, винесеної органом дізнання, слідчим чи прокурором, – то з моменту фактичного її затримання.

Законодавець, при наявності виключних обставин, дозволяє затримання підозрюваного на строк більший ніж 72 години. Так, ст. 67 Кодексу торговельного мореплавства України передбачає, що „капітан судна має право затримати особу, яка підозрюється у вчиненні кримінально караного діяння, до передачі її відповідним правоохоронним органам у першому порту України”. А в разі необхідності дана особа може бути направлена разом з матеріалами дізнання в Україну на іншому судні, зареєстрованому в Україні.

Але, у випадку вчинення діяння, передбаченого кримінальним законодавством України, під час перебування судна в порту України капітан судна зобов’язаний передати особу, яка підозрюється у вчиненні цього діяння, відповідним правоохоронним органам в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством України.

На практиці затримання завжди супроводжується особистим обшуком підозрюваного, який повинен проводитись з дотриманням вимог ст. 184 КПК України. У випадку проведення обшуку у зв’язку з затриманням законодавець не вимагає винесення постанови слідчого і санкції прокурора. Це зумовлено тим, що даний обшук є складовою частиною проведення іншої процесуальної дії – затримання. Але про обшук повинен бути складений окремий протокол, який підписується всіма особами, які брали участь у проведенні даної слідчої дії.

Крім того, окремі протоколи складаються при необхідності проведення освідування затриманого та огляду його одягу.

Відразу після затримання особи, перед її допитом, їй повідомляється у вчиненні якого злочину її підозрюють, обов’язково вказуючи юридичну кваліфікацію останнього, а також роз’яснюється її право на захист, про що складається відповідний протокол. Про складення даного протоколу робиться відмітка в протоколі допиту підозрюваного.

Допит затриманого повинен проводитись негайно після затримання, а при неможливості негайного допиту – не пізніше 24 годин після затримання. Негайність допиту затриманого зумовлена необхідністю забезпечення його права давати показання і заявляти клопотання. Допит може бути перенесений на термін не більший 24 годин тільки у зв’язку з тим, що негайне його проведення утруднене через стан здоров’я підозрюваного, нічний час, зайнятість особи що проводить розслідування або через необхідність участі захисника.

Затриманий не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за відмову давати показання, а також за дачу завідомо неправдивих показань. Це зумовлено тим, що давати показання – це право підозрюваного, а не його обов’язок.

Звільнення затриманих з-під варти проводиться в таких випадках:

не підтвердилась підозра у вчиненні злочину;

відсутня необхідність застосування до затриманого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту;

закінчився встановлений законом строк затримання.

Крім того, прокурор має право у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких цих осіб затримано, і негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих.

На підставі постанови дізнавача, слідчого або прокурора начальник місця тримання затриманих, негайно після її надходження, проводить звільнення затриманого. У випадку, якщо постаново не надійшла у встановлений законом строк, начальник місця тримання затриманих звільняє затриманого, і повідомляє про його звільнення прокуророві, слідчому або дізнавачеві,