на створення прийнятних умов для розвитку економіки в усіх її галузях як на законодавчому, так і на виконавчому рівнях;
відповідна державна соціальна політика, спрямована на захист найменш захищених верств населення;
реформування правоохоронної системи, але з відповідним науковим вивченням і розробкою даної проблеми, з уникненням помилкових квапливих дій у цьому напряму.
1. Михайловская И. Б., Комиссаров B. Социологический анализ природы организованной преступности // Проблемы теории и социологии управления органами внутренних дел, 1992. — С. 86.
2. Глинкина С. П. Причины усиления и специфика теневой экономики на этапе перехода России к рынку // Изучение организованной преступности. — М., 1997. — С. 249–253.
3. Бузгалин А., Колганов А. Закономерности переходной экономики. — М., 1994. — С. 11.
4. Репецкая А. Л. Специфика детерминации организованной преступности в экономике России // Организованная преступность и коррупция. — 2000. — № .
5. Есипов В. М. Деформации экономических отношений и криминальное экономическое поведение субъектов хозяйствования // Изучение организованной преступности. — М., 1997. — С. 293–294.
6. Медведев В. Общий кризис российской экономики: причины и последствия. — М., 1999. — С. 117–118.
7. Кива А. В. Криминальная революция: вымысел и реальность // Общественные науки и современность (ОНС), 1999. — № . — С.31.