Під час експертизи, на відміну від інших процесуальних дій, істотні по справі факти можуть встановлюватися за відсутності слідчого (або суду). Ця особливість дозволяє пояснити, чому законодавець встановив систему додаткових процесуальних гарантій, дотримання яких покликано сприяти достовірному, повному й об'єктивному встановленню фактів експертом та всебічній перевірці його висновків слідчим і судом. Експертизу слід призначати тільки тоді, коли в цьому дійсно є необхідність, коли без відпо-віді експерта на певні питання неможливо встановити істину по справі. Недопустимо призначати експертизу для вирішення питань, що потребують таких спеціальних знань, які не виходять за межі професійної підготовки слідчого, прокурора або судді, тобто на вирішення експерта не ставляться питання правового характеру.

Експертом може бути особа, яка має необхідні знання для того, щоб зробити висновок з досліджуваних питань. При цьому і питання, які ставлять

експерту особи, уповноважені це робити, і висновок експерта не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Міністерство юстиції України веде Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян. Закон зобов'язує органи дізнання, досудового слідства і суди доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру (див. ст.9 Закону України "Про судову експертизу"). Проведення експертиз доручається експертам установ і служб міністерств юстиції, охорони здоров'я, внутрішніх справ, оборони, СБУ, а також спеціалізованих контрольно експертних підрозділів відомств (дослідження насіння, харчових продуктів, вимірювальних засобів, товарів тощо). Проте в окремих випадках за неможливості її проведення в експертних установах або службах експертами призначаються особи, які не працюють в цих установах або службах і не занесені до Реєстру атестованих судових експертів {наприклад, науковці вищих навчальних закладів, дослідних установ, відомі Інженери-практики тощо).

Експерт, якому було доручено дати науково обґрунтовані відповіді на питання, проводить дослідження і робить свій особистий висновок з результатів дослідження, а тому він може бути лише персональним. За правильність висновку експерт несе особисту відповідальність, а за завідомо неправдивий висновок навіть кримінальну (дав. ст.384 КК; ст. 198 КПК).

У залежності від складності питання або дуже великого обсягу роботи слідчий, суд, суддя можуть призначити, а керівник експертної установи доручити проведення експертизи двом і більше експертам. Така експертиза називається комісійного. Судово-психіатрична експертиза завжди проводиться комісією експертів у складі не менше трьох осіб, враховуючи величезну складність предмета дослідження і виключну важливість для правосуддя висновку про осудність.

Слід розрізняти комісійну експертизу одно предметну, яку проводять фахівці однієї галузі знань, і багатопредметну, яку здійснюють експерти

різних спеціальностей і яка одержала назву комплексної (наприклад, криміналіст і судовий медик). У зв'язку з широким впровадженням у практику комплексних експертиз в теорії судової експертизи і в діяльності експертних установ виникла проблема так званого провідного експерта, який синтезує результати досліджень інших експертів і формулює загальний висновок. На жаль, при вирішенні цього питання теоретично і на практиці без належної уваги залишаються принципові положення теорії доказів, що приводить до надання "провідному" експерту певних процесуальних функцій. Проте ні за яких умов процесуальні функції провідного експерта не можуть відрізнятися від функцій кожного з членів експертної групи. Будь-яка нерівноправність експертів, надання одному з них обов'язку (і права) давати остаточну оцінку результатів досліджень, проведених іншими експертами, руйнує гарантії об'єктивності і вірогідності експертизи, знеособлює процес формування експертних висновків і протирічить законодавчому припису персональної відповідальності експерта за висновок, який може даватись тільки від його імені одноособово чи кожний окремо в групі.

У ч. З ст.75 КПК підкреслюється принцип особистої відповідальності експерта, формулюється правило, за яким експерти, що не дійшли згоди, проводячи: експертизу в груп, (комісії), складають свій висновок окремо. Кожен з цих висновків приєднується до справи.

У ч. 6 ст.75 КПК передбачена можливість призначення повторної експертизи постановою або ухвалою з мотивів необґрунтованості, невідповідності матеріалам експертизи та інших сумнівів у правильності висновку первинної експертизи. Проведення цієї експертизи доручається іншому експерту або іншим експертам. На практиці проведення повторної експертизи, як правило, доручається комісії експертів. Більше того, у таких випадках по можливості всі необхідні матеріали з висновком первинної експертизи передають у іншу експертну установу цього ж профілю. Висновок повторної експертизи не перекреслює чи не скасовує висновок первинної експертизи, а оцінюється суб'єктами доказування за

загальними правилами оцінки результатів експертизи в сукупності з оцінкою всіх інших доказів у справі.

До особи експерта пред'являються високі моральні і правові вимоги 4.7 ст.75 містить дві з них: експертами не можуть бути особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого чи потерпілого, та особи, які раніше були ревізорами у цій же справі. У другому випадку мова йде в основному про судово-бухгалтерську експертизу.

У той же час не можуть залучатися до виконання обов'язків судового експерта особи, визнані у встановленому заковом порядку недієздатними, а також особи, які мають судимість (див. ст. 11 Закону України "Про судову експертизу").

Також закон передбачає права та обов'язки експерта. Зокрема, експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета судової експертизи; клопотати про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; вказувати в акті судової експертизи на виявлені під час її проведення факти, які мають значення по справі і з приводу яких йому не були поставлені питання; з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при проведенні допитів та