щодо питання, бути чи не бути експертній службі МВС України, як і експертним службам інших відомств, суб'єктами судово-експертної
10
діяльності, завершилися позитивними його вирішенням. Верховною Радою України 9 вересня 2004року нарешті прийнятий закон «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу», що створює передумови для подальшого розвитку експертної служби МВС України, поліпшення матеріально-технічного забезпечення.
Які ж функції виконують сьогодні експертні підрозділи МВС України? Слід зазначити, що вони являють собою широку, наближену до оперативної та слідчої роботи низку криміналістичних установ. До їхньої компетенції належить забезпечення діяльності міліції з розкриття та попередження злочинів, ведення обліків,: дактилоскопічних, кулегільзотек, підроблених документів, фальшивих грошей, фонограм з голосами людей, ДНК тощо, ефективність роботи яких сьогодні підсилюється активним упровадженням в експертну діяльність автоматизованих інформаційно-пошукових систем. До того ж, лише в МВС України функціонує спеціальний підрозділ - вибухотехнічна служба.
Специфічність діяльності експертних підрозділів МВС України підлягає максимальному наближенні до процесу розкриття і розслідуванні злочинів: сам міліцейський експерт напрямки працює з представниками оперативних підрозділів входить до складу слідчо-оперативної групи, яка виїжджає на місце події. А це в свою чергу, надає можливість скоріше відгукуватися на потреби правоохоронних органів, стимулює найоптимальніше використання форм і методів роботи, спрямованих на розкриття злочинів по «гарячих» слідах. [9. с. 8]
Взаємодія, тісна співпраця з іншими суб'єктами судово-експертної діяльності в рамках Закону України «Про судову експертизу», що став основою цієї діяльності, де можливість удосконалення нормативно-правового врегулювання експертної роботи для об'єднання зусиль в експертному забезпеченні розкриття і розслідування злочину нового бачення проблем, що існують, та їх вирішення. На це спрямована діяльність Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, яка виконує
11
функції координаційного органу суб'єктів судової експертизи і розгляд найважливіших питань розвитку судової експертизи, що мають міжвідомчий характер. Серед цих питань забезпечення найповнішого задоволення потреб судів, органів дізнання і досудового слідства в судово-експертних дослідженнях; розвиток судово-експертних установ; узгодження відомчих нормативних актів, що регламентують порядок проведення судових експертиз та діяльність установ і служб судових експертиз.
Існують й інші форми співробітництва і координації: участь працівників експертної служби у роботі Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиція України на правах членів секцій цієї Ради взаємна участь у проведенні науково-практичних конференцій і семінарів проведення міжвідомчих комплексних експертиз; стажування та ін.
З метою створення умов для міжвідомчого контролю налагоджено систему проведення взаємного рецензування висновків експертів, розгляду матеріалів повторних експертиз тощо.
Сьогодні в усіх підрозділах експертної служби МВС України функціонують дактилоскопічні автоматизовані ідентифікаційні системи.
Зрозуміло, підвищення рівня експертного забезпечення розкриття і розслідування, злочинів також пов'язане з опануванням відносно нових, спеціальних видів, форм, методів експертних досліджень. Наприклад, фахівці Державного центру мають безпосереднє відношення до впровадження у вітчизняній криміналістиці експертиз методом ДНК-аналізу. Нині у світі дактилоскопічні обліки вже відчувають, так мовити, серйозну конкуренцію з боку банків даних ДНК. Звісно, формування таких банків даних обходиться дорожче, але й ефект набагато відчутніший, адже з'являється більше можливостей використання їх результатів під час розслідування злочинів.[9, с. 12]
В Україні теж сформована і постійно поповнюється база даних ДНК-профілів якої в обов'язковому порядку вносять інформацію про біологічні
12
сліди, вилучених з місць нерозкритих злочинів. Це важливо не лише для роботи вітчизняних експертних криміналістів. Нашу державу включено до реєстру країн-членів Інтерполу формування та використання єдиної бази даних ДІЖ-профілів. То ж не дивно через Інтерпол до нас надходять запити щодо наявності інформації про злочинців, що вчинили злочини на теренах своїх країн.
Також на сьогоднішній день існує співпраця експертної служби МВС України з різними навчальними закладами, зрозуміло, не обмежується лише працевлаштуванням молодих спеціалістів. Це широка програма дій під гаслом «Наука - практиці, практика - науці», в рамках якої, наприклад, існує Угода про співробітництво між Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром і Національною академією внутрішніх справ України, спрямована на запровадження прогресивних форм підготовки фахівців, наукового забезпечення експертної практики, закріплення професійного ядра експертних підрозділів, їх оптимальної діяльності в сучасних умовах. За цими скупими словами приховується дійсно повсякденна напружена наукова і практика робота, звідси беруть початок далекоглядні перспективи розвитку вже опанованих напрямів експертної діяльності і тих, що маємо опанувати майбутньому.
3. Поняття та зміст висновку експерта.
Теорія і практика кримінального процесу та кримінально-процесуального законодавства єдині щодо оцінки процесуальної природи експертизи. Провадження експертизи визнано самостійною слідчою дією, а висновок ек-сперта — самостійним джерелом доказів.[10, сі 10] Вимоги до висновку експерта як до джерела доказів у кримінальному процесі визначено в ст. 75 КПК. Після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок, в якому повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, учений ступінь і інші дані.)
13
Висновок експерта як один із видів доказів— це письмово оформлений процесуальний документ, в якому на підставі проведеного дослідження викладаються підстави проведення експертизи, хід та результати експертного дослідження.[12, с. 353].
Висновок експерта належить до джерел доказів (ст. 65 КПК), коли на підставі проведених досліджень встановлено нові фактичні дані, викладені у відповідях на питання, поставлені в постанові чи ухвалі. Ці нові фактичні дані і є доказами у справі. Висновок у всіх випадках має однакове процесуальне значення у порівнянні з іншими доказами у справі. Тому слідчий, прокурор, суд, суддя можуть не погодитись з висновком експерта, але ця незгода повинна бути конкретно мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
Висновок експерта