- визначення в необхідних випадках психічного стану свідків
потерпілих.[15, с.24].

При судово-психіатричній експертизі свідків і потерпілих оцінюються їх здатність вірно сприймати процесуально важливі події і давати про них показання. У кримінальному процесі при встановленні дієздатності експерт-психіатр повинен вирішити питання про те, чи може досліджуваний розуміти значення своїх дій і керувати ними. При освідуванні засуджених встановлюється, чи можуть вони відбувати покарання.

Судова психіатрія, маючи власні завдання, знаходиться на стику медицини та юриспруденції. Ця наука вивчає психічні розлади з метою надання сприяння правосуддю. Вона має справу з тими розладами психічної

24

діяльності, встановлення яких у кримінальному судочинстві спричиняє настання специфічних правових наслідків — звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного характеру, визнання договору недійсним.

Судово-психіатрична експертиза призначається у випадку необхідності застосування знань з галузі психіатрії для вирішення питань, що мають правове значення. Згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством України, а також відповідно до Інструкції про проведення судово-психіатричної експертизи (на даний час діє Інструкція, затверджена 27 жовтня 1970р. Міністерством охорони здоров'я СРСР), судово-психіатрична експертиза проводиться на підставі постанови слідчого, прокурора, органу дізнання, ухвали суду.

Клопотати про призначення експертизи у кримінальній справі можуть обвинувачений, потерпілий, їхні законні представники, захисник. Відповідно до ст. 76 Кримінально-процесуального кодексу України експертиза призначається обов'язково лише для визначення психічного стану підозрю-ваного або обвинуваченого при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності. Кримінально-процесуальним законодавством (ст. 69 КПК) також передбачено, що нездатність осіб правильно сприймати обставини, які миють значення для справи, і давати про них показання, встановлюється лише експертизою. Це правило стосується як свідків, так і потерпілих.

Приводами для призначення експерти може бути дивна, безглузда поведінка затриманого у слідчому ізоляторі, а також можуть бути повідомлення самого громадянина про наявність у нього хворобливого стану, зорових чи слухових галюцинацій, дивних відчувань.

За результатами вивчення зібраних матеріалів слідчий чи суд повинні самостійно прийняти рішення про необхідність призначення судово-психіатричної експертизи.

25

Відповідно до ст. 65 КПК України висновок експерта є доказом у кримінальній справі.

Документ, який є висновком судово-психіатричної експертизи, на практиці має назву «акт судово-психіатричної експертизи», а її результати сформульовані у заключній частині, яка має назву «висновки».

Викладення матеріалів експертизи повинно мати відповідні посилання на матеріали справи, дані спостережень, лабораторні дані. Зміст має бути зрозумілим учасникам процесу, а не лише спеціалістам в галузі психіатрії.

Вступна частина повинна містити дані про установу, в якій проводиться експертиза, вид експертизи, анкетні дані досліджуваного, його процесуальне положення, орган, які призначено експертизу, коротку характеристику обставин справи та питання, що належало вирішити, а також дані про експертів. У вступній частині також відображаються дані про попередні судово-психіатричні експертизи чи дослідження даній справі та їх висновки.

В описовій та мотивувальній частині відображається орієнтування в навколишній ситуації, настрій, емоційні реакції, динаміка змін психічного стану досліджуваного, відмічаються особливості поведінки, його взаємовідносини з іншими людьми, ставлення до вчиненого правопорушення, особливості поведінки, які свідчать про стан психіки. Особлива увага приділяється ознакам психічного розладу, минулим захворюванням. Наводяться дані аналізів і лабораторних досліджень та висновки консультантів з окремих питань. Докладного описування вимагають ознаки симуляції захворювання, якщо вони виявлені під час дослідження. Констатується, що встановлено зі слів самого досліджуваного, а що стало відомим зі слів рідних і близького оточення, підтверджено медичними документами.

У висновках дається розгорнутий медичний діагноз та судово-психіатрична оцінка. Якщо досліджуваний вчинив декілька правопорушень, то експерт виносить свій висновок про психічний стан особи у кожному

26

епізоді. При наявності психічного захворювання і висновку про неосудність оцінюється ступінь суспільної небезпеки досліджуваного і даються рекомендації щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

При встановленні експертом-психіатром обставин, що мають значення для справи, з приводу яких запитання йому не були поставлені, він може вказати на них в своєму висновку з власної ініціативи.[1, ст.196 КПК]

Якщо всі чи окремі поставлені питання виходять за межі спеціальних знань експертів, або зібраних і представлених експертам матеріалів не достатньо для формулювання висновку, то вони мають право повідомити письмово про неможливість надати експертний висновок в цілому або з окре-мих питань. Акт експертизи підписується кожним експертом і засвідчується печаткою медичної установи.

Висновок судово-психіатричної експертизи підлягає оцінці органів розслідування і суду на предмет його інформативності та вірогідності. У випадку сумнівів чи непогодження з висновком може бути призначено повторну експертизу, проведення якої доручається іншому складу експертної комісії. При недостатній зрозумілості окремих положень експертизи або в разі сумнівів щодо повноти дослідження повторна експертиза може не призначатись, а наявні недоліки можуть бути усунуті шляхом допиту експертів по матеріалах експертизи та її висновках. При цьому допит експерта повинен обмежуватись лише предметом експертного дослідження. При встановленні додаткових обставин чи встановленні нових даних може бути призначено додаткову експертизу.

При призначенні повторної експертизи постановка питання про правильність висновків попередньої експертизи є некоректною, відповіді на це питання експерти не дають. Питання обґрунтованості, правильності, вірогідності експертних висновків правомочні вирішувати лише особи, у провадженні яких знаходиться кримінальна справа.

27

висновок

Отже, в даній курсовій роботі було розглянуто питання про висновок експерта як джерело доказів, в якому розкрито поняття судової експертизи; становище експертної служби МВС України в сьогоденні; поняття та зміст висновку експерта; процесуальні гарантії достовірності висновку експерта та особливості провадження окремих видів експертиз. Також висвітлено як саме і якими процесуальними шляхами здійснюється судова експертиза.

Сучасна судова експертиза