Доручення даються слідчим у письмовому виді. є для органу дізнання обов'язковими і підлягають виконанню в десятиденний строк, що може бути продовжений слідчим за поданням органу дізнання. По справах про злочини, вчинені встанов-леними особами, проведення оперативно-пошукових заходів орга-нами дізнання можливе лише за погодженням цього питання зі слідчим.
Взаємодію слідчих, оперативних працівників та співробітників експертних підрозділів (експертів-криміналістів та інших) можна розглядати як засновану на законі та інших нормативних актах спільну діяльність, маючих різну компетенцію та спеціалізацію, а також різний рівень знань у галузі криміналістики, оперативно-розшукової діяльності, кримінального права та процесу суб'єктів, спрямовану на досягнення загальної мети розкриття та розсліду-вання злочинів, встановлення об'єктивної істини та забезпечення правильного застосування закону.
Слідчий — основний суб'єкт взаємодії. При цьому можлива Взаємодія слідчого з оперативним працівником та з експертом-криміналістом як з кожним окремо, так і в одній групі, яка здійснює спільну діяльність.
Аналіз законодавчої та юридичної практики дозволяє виділити такі процесуальні форми взаємодії а) слідчого з оперативним працівником — провадження оперативним працівником розшукових та слідчих дій за дорученням слідчого, спільне провадження слідчих та інших процесуальних дій; б) слідчого та експерта-криміналіста — спільне провадження слідчих та інших процесуаль-них дій, взаємодія при призначенні та провадженні експертизи.
Як бачимо, слідчі дії є найбільш універсальною формою взаємодії, дозволяють використовувати сили, засоби та можливості кожного з названих суб'єктів.
Безперечно, процесуальні форми не виключають можливості са-мостійної взаємодії оперативного працівника та експерта-криміналіста, наприклад, при виконанні контрольних закупок, по-передніх досліджень, спільного чергування слідчого, оперативного працівника та співробітника експертного підрозділу в складі слідчо-оперативної групи. Однак дані форми взаємодії є непроцесуальними, мають організаційно-допоміжний характер стосовно процесуальної діяльності.