властивостей, ознак (суспільна роль, призначення, цінність та ін.). У свою чергу родова група розпадається на кілька видових. Видовий предмет злочину - це загальне поняття того конкретного предмета, впливом на який скоюються злочини даного виду. Наприклад, при скоєнні злочинів проти власності вплив вчиняється на майно, яке у цьому випадку виступає родовим предметом злочину, а окремі види майна - видовим. Конкретним предметом злочину при скоєнні цих злочинів буде певна річ. Річ в свою чергу також розпадається на видові предмети-майно, гроші, документи, зброю, наркотики та інше.
Класифікація предметів злочину значною мірою полегшує встановлення видового предмету злочину, а він, в свою чергу, вказує на конкретний предмет злочинного впливу. Нічого не змінюється від того, що у багатьох складах злочину немає прямої вказівки на їх предмет. Вона відсутня у тих складах, у яких вплив на будь-який предмет такого виду визнається рівноцінним для підстав кримінальної відповідальності. Наприклад, у статях КК про відповідальність за вбивство називається лише діяння і його наслідки. Називати предмети злочину у даному випадку не має юридичного сенсу66 Б.Волков. Кримінальне право. Казань, 1968 р. ст. 89..
У посягання на особу і у більшості інших злочинів, пов’язаних з посяганням на особу, необхідно розрізняти особу як сукупність суспільних відносин і людину як живу біологічну істоту. Найбільш чітко ця різниця виступає при посяганнях на життя або здоров’я. При скоєнні цих посягань дії звинуваченого характеризуються спрямованістю на порушення функцій чи анатомічної цілісності важливих органів людини (предмет). Ці органа людського тіла і виступають предметом названих посягань.
Спрямованість злочинного впливу на певні предмети виявляє спрямованість посягання на певний, конкретний об'єкт. Наприклад, удар ножем в руку чи ногу може свідчити про посягання не на житя, а на здоров’я. Ця обставина виявляє спрямованість злочинного впливу на певний предмет незалежно від того, названий він у диспозиції кримінально-правової норми чи ні.
Деякі склади злочинів відрізняються тим, що у них називається певний, конкретний предмет злочину. У інших складах злочинів предметом виступають різні речі, які мають подібне чи аналогічне призначення, наприклад документи, штампи, печатки (ст.ст. 357, 358 КК). Є такі склади злочинів, у яких предметом злочину виступають предмети різноманітного виду, що мають відношення до різних родових груп. Наприклад, при розбої злочинний вплив вчинюється психіку чи на тіло людини і на майно. Аналогічне становище виникає при бандитизмі, хуліганстві і деяких інших злочинах. Інколи одна і та ж річ може бути предметом порушення правил про валютні операції (ст. 208 КК), крадіжка, грабіж, розбій (ст.ст. 185-182 КК)77 Кримінальний Кодекс України. Видавництво “Істина”, Київ, 2001 р..
Наведені приклади показують, що визначення видової належності предмета злочину не має вирішального значення для встановлення об'єкта посягання. Воно має підпорядкований і залежний характер. Разом з тим, уявлення про видовий предмет злочину полегшує визначення тих суспільних відносин, які існують з приводу цього предмета і які виступають об'єктом злочину. Предмет злочину є в цьому випадку свого роду початковим (вихідним) моментом, відправним пунктом, що дає змогу визначити об'єкт злочину. Значення предмета тут полягає в тому , що істотністю предмета значною мірою визначається і коло відносин, існуючих з його приводу. Коло це в деяких випадках буває більш чи менш вузьким, а інколи з приводу предмета можуть існувати тільки певні суспільні відносини (наприклад, дикі тварини, рослини, тіло людини і т.п.).
Предмети злочину і їх класифікація в цьому розумінні можуть виконати ту роль, яку автори, що визнають речі (предмети, майно) безпосереднім об'єктом злочину, покладають на безпосередній об’єкт: бути конкретним речовим орієнтиром, що полегшує на практиці пошук об'єкта злочину.
Визначення предмета злочину, таким чином, є першим кроком на шляху до пошуку тих суспільних відносин, які є об'єктом злочину. Предмет злочину значною мірою дає підставі говорити про характер посягання, його способи і спрямованість на певний об’єкт. Нарівні з іншими ознаками складу злочину вірна уява про його предмет створює більш повну картину злочину, допомагає визначити його особливості, полегшує пошук тих суспільних відносин, які були об’єктом посягання і кримінально-правової норми, яке передбачає відповідальність за його скоєння88 М.І. Бажанов. Кримінальне право України. .
Важливе значення для з’ясування (визначення) об’єкта посягання і кваліфікації діяння має і особливий, виділений законом та визначений підзаконними актами правовий режим деяких видів предметів злочину. Підставами для встановлення особливого правового режиму у відношенні тих чи інших предметів злочину служать їх фізичні, хімічні чи інші особливі властивості або їх господарсько-економічне призначення, у зв’язку з якими існують, виникають чи можуть виникати відповідні суспільні відносини. З безліч існуючих предметів, стосовно яких встановлено особливий правовий режим, кримінальний закон виділяє в ст. 204 КК приблизний перелік предметів злочину: в самому є вказівка на те, що ним можуть бути самогон, а також інші міцні спиртні напої домашнього вироблення. Дана диспозиція дозволяє зробити висновок, що до таких предметів можуть бути віднесені аналогічні самогону міцні спиртні напої (своєрідні різновиди самогону), що також містять винний (етиловий )спирт і отримані шляхом перегонки маси, яка перебродила. Тому в теорії кримінального права і на практиці до різновидів самогону, тобто предметів даного злочину, відносять чачу, араку, шовковичну горілку тощо. У ст. 307 зазначається, що предметом цього злочину є опійний мак, індійська, південна маньчжурська, південна чуйська, південна арахонська та південна краснодарська конопля. У цій нормі законодавець прагнув максимально перелічити можливі предмети злочину і тому ним