Необережність як форма вини

План

Вступ………………………………………………………………….. 3.

1. Поняття необережності як форми вини………………………... 10.

2. Злочинна самовпевненість. Інтелектуальний

і вольовий момент………….…………………………………….…20.

3. Злочинна недбалість та її критерії. Казус. ……………………....25.

4. Класифікація необережних злочинів. Особливості

їх криміналізації. ……………………………………………………31.

Висновки………………………………………………………………...39.

Список використаної літератури…………………………………….44.

Вступ

Починаючи з того моменту, як кожна людина починає самостійно пізнавати світ, їй завзято і безперестанно попереджували: “Будь обережною!”. До обережності нас закликають дорожні знаки і всілякі вказівки, попереджувальні надписи на будівельних майданчиках і на пляжі, біля лісу та у залізничного полотна. Бути обережним зобов’язують різноманітні інструкції та настанови, рекомендації та правила.

“Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека – зазначено в статті 3 Конституції України – визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.” Див. Ст.3 Конституції України.// Конституція України.- Київ: Юрінформ, 1997. – С. 4.

На варті цих прав та свобод стоїть й кримінальне законодавство, яке передбачає відповідальність за злочини, що скоюються з необережності (надалі – необережні злочини).

Актуальність теми. Дослідження вчених свідчать про порівняно високий процент необережних злочинів, пов’язаних з загибеллю людей, спричиненням їм тілесних пошкоджень. Важко вирахувати матеріальні збитки нашого суспільства, що виникають в результаті халатності, пошкодження товарно-матеріальних цінностей та інших проявів необережності. Збитки від “випадкових” пожеж, переважна частина яких виникає в результаті чиєїсь необережності, вираховується мільйонами гривень. Черняк С.Ю. “Случай” разоряет Украину. // Киевские ведомости.-1996.-№ 51.- С.10.

В умовах технічного прогресу тяжкість наслідків необережної поведінки людей суттєво підвищується. Пов’язано це зі значним підвищенням кількості технічних засобів, що проникають в усі сфери життєдіяльності людини, появою все більш могутніших джерел енергії (згадати б лише аварію на ЧАЕС, яка також сталася в силу “випадку”), що значно підвищують можливості людини ( і разом з тим потенційну небезпеку). В кінцевому випадку підвищується “ціна помилки”, тобто можлива шкода, що заподіюється необережною поведінкою людини. Тому не дивно, що боротьба з необережністю набуває все більшого значення як в нашій країні, так і за кордоном.

З офіційних джерел стало відомо, що на територію України в 1997 році було завезено 173499 легкових автомобілів, що на 45000 більше ніж в 1994 році. А саме дорожньо-транспортні пригоди (надалі ДТП) є основним джерелом необережних злочинів. Необережна поведінка, що в подальшому веде до скоєння необережних злочинів частіше всього проявляється, як раз, при експлуатації механізмів, як джерел підвищеної небезпеки, при експлуатації транспортних засобів, при виконанні гірських, підривних робіт та таке інше.

Кожний рік в світі відбувається біля 55 млн. автомобільних аварій. З1946 по 1978 рік на дорогах світу загинуло біля 3 млн. чоловік та 100 млн. було поранено. За даними Ліверпульської організації страховиків, в результаті аварійних випадків щорічно отримують ушкодження біля 8000 суден, або кожне третє судно з загальної кількості світового флоту. Щорічно світовий океан поглинає до 200 тис. людських життів. Див. Дудник Н.А. Цена неосторожности. – Москва: Юридическая литература, 1985. – С. 14.

“Підвищення злочинів з необережності пояснюється не тільки ускладненням та зростанням кількості технічних засобів та різноманітних механізмів, але і складностями психофізіологічної адаптації людини до нових процесів використання техніки. Перед юристами постають нові проблеми: дослідження спільно з психологами та фізіологами особливостей поведінки людини в стресових, небезпечних і важких ситуаціях; питання відповідальності за різноманітні форми правової необережності; вивчення ефективності перевиховання осіб, які скоїли правопорушення з необережності, і відпрацювання нових форм і методів такого перевиховання, а також технічних та організаційних засобів попередження небезпечних наслідків необережної поведінки”. Кудрявцев В.В. Правовая наука и актуальные вопросы социалистической законности. // Коммунист .- 1976.- №2.- С. 87-88.

З необережною злочинністю пов’язаний цілий комплекс питань, що виникають з приводу теоретичних проблем, криміналістичних досліджень та проблем криміналізації і кваліфікації злочинів скоєних з необережності. Також все більшого значення, в умовах побудови правової держави, набуває і виховання суспільної правосвідомості в дусі нетерпимості до будь-яких проявів необережності. Тому автор впевнений в підвищеній актуальності даної теми.

Об’єкт дослідження даної роботи – необережність як форма вини. В даному випадку наголос ставиться не на обережності, як суспільному явищі, а як об’єкті дослідження науки кримінального права. Для успішного усування негативних наслідків науково-технічної революції необхідно глибоко аналізувати процеси, що відбуваються в суспільстві під її впливом. Необережна злочинність являє собою складову частину загальної злочинності як соціально-правового явища, закономірно існуючого в суспільстві. Тому усі ознаки, що характеризують злочинність, в певній мірі характерні необережній злочинності.

Але в кримінальній класифікації злочинності необережна злочинність являє собою особливу групу, складає самостійний елемент загальної структури злочинності. Ця самостійність визначається особливостями необережної злочинності:

а) за формою вини, тобто за психологічним механізмом здійснення злочину;

б) за соціально-психологічними причинами здійснення злочинів та характеристиці особи злочинців;

в) за сферою діяльності, в якій скоюються данні злочини;

г) за характером наслідків. Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – Москва: Юридическая литература, 1977. – С.7.

Отже необережна злочинність є самостійним елементом, а тому потребує окремого дослідження.

Об’єктом дослідження є необережна відхилена поведінка, як основа необережної злочинності – це є необхідним для вирішення питання криміналізації, тобто встановлення караності необережних діянь.

Цікавим є також дослідження окремих видів необережних злочинів та проблем пов’язаних з їх криміналізацією та кваліфікацією. Тому автор вважає за необхідне включити дану проблематику до об’єкту дослідження роботи.

Предмет дослідження – нормативні акти (передусім