КУРСОВА РОБОТА
На тему :
"Допит свідків і потерпілих"
ВСТУП ……………………………………………………………… 3
І. Статус свідка і потерпілого …………………………………………4
1). Статус свідка
2). Статус потерпілого
П. Зміст і значення допиту свідка і потерпілого в кримінальному процесі ……………………………………………………………….….….9
Ш. Підготовка та планування допиту свідка і потерпілого …...………10
1). Діяльність слідчого по підготовці до допиту.
2). Вибір тактичних прийомів допиту свідка і потерпілого
ІV. Процесуальні та тактичні особливості допиту свідка і потерпілого …………………………………………………….………13
1). Допит свідка
2). Допит потерпілого
3). Допит неповнолітнього свідка чи потерпілого.
4). Допит німого або глухого свідка чи потерпілого
V. Фіксація і способи перевірки показань свідка і потерпілого ……20
VI. Особливості судового допиту свідка і потерпілого ………………22
ВИСНОВОК …………………………………………………….……24
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………25
ВСТУП
Допит свідка і потерпілого – одна з найбільш поширених слідчих дій. Він являє собою спосіб отримання, засвідчення та перевірки такого виду доказів, як показання названих вище осіб.
Із зовнішнього боку допит свідка чи потерпілого має схожість з опитом, отримання інтерв’ю і пояснень. Але по суті він відрізняється своєю правовою природою та встановленим порядком проведення допиту. Тобто допит свідка чи потерпілого являє собою ефективний засіб отримання доказової інформації та повинен будуватися таким чином, щоб порядок його проведення по можливості дозволив отримати в великій кількості правдиві та значні для справи дані і в той же час надійно гарантував права людини і громадянина, оберігав честь та гідність допитуємого.
На дослідження цих питань, а також питань про правове положення свідка і потерпілого, підготовки, планування, процесуальних і тактичних особливостей допиту цих осіб на яких сприяла дана курсова робота.
І. СТАТУС СВІДКА І ПОТЕРПІЛОГО 1.1. СТАТУС СВІДКА
В статті 68 Кримінально-процесуального кодексу України зазначено, що свідком може бути кожна особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які відносяться до справи. Як правило, свідок особисто не заінтересований в даній справі, бо вирішення її не тягне для нього позитивних чи негативних наслідків. Але за чинним КПК як свідки можуть допитані також : запідозрені та потерпілі – до того, як вони офіційно в передбаченому законом порядку визнані підозрюваними, обвинуваченими, потерпілими; цивільні позивачі; родичі і друзі; законні представники підозрюваних, обвинувачених, потерпілих; особи, офіційно визнані обвинуваченими, - у тих випадках, коли справа щодо них була закрита, виділена в окреме провадження або розглянута раніше, ніж щодо інших осіб, причетних до вчинення того ж злочину. Зокрема,. Учасник організованого злочинного угрупування може бути частково або повністю звільнений від кримінальної відповідальності та покарання, якщо він у процесі оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування чи судового розгляду справи сприяє викриттю організованих злочинних угрупувань та вчинених ними злочинів, притягнені до відповідальності відшкодування шкоди фізичним чи юридичним особам і державі. Див.: ч. 2 ст. 14 3аконуУкраїни “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”.
Свідок є незамінним. Тому якщо дана особа допитувалась або підлягає допиту як свідок, вона не може бути в даній справі суддею, народним засідателем, прокурором, слідчим, дізнавачем, захисником, громадським обвинувачем, громадським захисником, представником потерпілого, цивільного позивача і відповідача, перекладачем, експертом, спеціалістом, секретарем судового засідання (ст.54-63 КПК).
Свідком у кримінальному процесі може бути лише фізична особа, яка за своїм фізичним і психічним станом здатна сприймати явища, події, давати показання та за припущенням органів розслідування чи суду має відомості, що відносяться до справи.
В якості свідка не можуть виступати згідно ст. 69 КПК України слідуючі особи:
адвокати та інші фахівці в галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі – з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості;
2. захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, представник потерпілого, позивача, відповідача – про обставини, які стали їм відомі при наданні юридичної допомоги підзахисним або довірителям;
3. особи, які згідно з висновком судово-психіатричної або судово-медичної експертизи через свої психічні або фізичні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них;
4. свідок, який відповідно до ст. 52-3 КПК дає показання під псевдонімом, - щодо дійсних даних про його особу;
5. особа, яка має відомості про дійсні дані про свідка, який відповідно до ст. 52-3 КПК дає показання під псевдонімом – щодо цих даних.
Нездатність осіб правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, встановлюється експертизою.
Особи, які мають фізичні або психічні вади, не можуть бути допитані як свідки лише про ті обставини, які вони нездатні правильно сприймати саме в зв’язку з цими вадами.
Але якщо захиснику або представнику стали відомі обставини, що стосуються їх підзахисного, не в зв’язку з виконанням їх обов’язків у справі, а адвокату – не в зв’язку з виконанням ним професійних обов’язків, а як звичайному громадянину вони можуть бути допитані про ці обставини як свідки. Однак перед тим їх треба усунути від участі у справі їх підзахисного або довіритися як захисника або представника відповідно до ст. 61 і 63 КПК.
Також, не можуть буди допитані як свідки особи, які мають право дипломатичного імунітету , без їх згоди.
Зараз, в науці кримінального процесу широко розглядається питання проте, чи можуть бути допитані як свідки лікарі та священнослужителі, яким стали відомі відомості, що стосуються справи, але вони повинні зберігати професійну таємницю, з одного боку, і повинні давати