Є різні класифікації сфер правового регулювання.

Види сфер правового регулювання за принципом співвідношення можливого і необхідного:—

сфера можливого правового регулювання — галузь суспі-льних відносин, яка може бути врегульована правом;—

сфера необхідного правового регулювання — галузь суспі-льних відносин, яка повинна бути врегульована правом.

Види сфер правового регулювання за характером юридичної ді-яльності:—

сфера законодавчого регулювання — галузь суспільних від-носин, фактично регламентована правовими нормами (законо-давча діяльність);—

сфера регулювання, що реалізує право — галузь громадсь-кого життя, в якій фактично здійснюються правові норми (діяль-ність, що реалізує право).

Види сфер правового регулювання за певними блоками суспіль-них відносин:

1) сфера економічних, головним чином майнових, відносин:

виробництво, обмін, розподіл. Ці відносини (власності, розпо-ділу, обміну, оплати праці тощо) складають економічну основу суспільства, його каркас і потребують упорядкування;

2) сфера політичних, головним чином управлінських, відно-син усередині країни і на міжнародній арені. Ці відносини (управ-ління справами суспільства і держави з боку громадян, держави, її органів) складають політичну основу суспільства, охоплюють три гілки державної влади — законодавчу, виконавчу, судову. Управління суспільством здійснюється за допомогою механізму субординації (панування — підкорення). У тій частині, де управ-лінські відносини збігаються з майновими (управління економі-кою), вони належать до першого блоку;

3) сфера соціально-культурних, у тому числі особистих немайнових, відносин належить до галузі, охорони здоров'я, освіти, культури, науки, соціального забезпечення. Її складають відно-сини (з приводу освіти, медичної допомоги, наукової діяльнос-ті, заняття спортом тощо), що регулюються правом і не входять до сфери економічних і політичних відносин, випливають із охо-рони і захисту особистих прав і гідності громадян;

4) сфера судових і правоохоронних відносин, тобто відносин, пов'язаних з охороною (відверненням і припиненням порушень) су-спільного порядку. Боротьбу з правопорушеннями насамперед ведуть такі органи держави, як органи внутрішніх справ, проку-ратура, суд.

Сфера правового регулювання піддається зміні: залежно від завдань змінюється зміст правового регулювання, звужується або розширяється його сфера.

Урегульованість правом поведінки людей відбувається через впровадження правових відносин у певну сферу людської діяль-ності.

Основні напрямки правового регулювання:

\) закріплення і охорона нових суспільних відносин. Наприклад, н Україні на конституційному рівні закріплені право на свободу об’єднання в політичні партії і громадські організації, право на підприємницьку діяльність, право приватної власності; охорона довкілля, винаходу, авторства тощо;

2) заборона певних суспільних відносин і поведінки, наприклад, посягання на конституційний лад, шлюб між родичами, засну-вання комерційних банків посадовими особами правоохорон-них органів, створення партій у військових формуваннях та ін.;

3) зміна характеру відносин у певній сфері, наприклад, розви-ток фермерського господарства поряд з колгоспами і радгоспа-ми та ін.;

4) стимулювання розвитку певних суспільних відносин, напри-клад, стимулювання державою індивідуального будівництва бу-динків за допомогою кредитів;

5) сприяння (за допомогою нових законів) виникненню і форму-ванню нових відносин і суспільних явищ. Наприклад, Законом Укра-їни про референдум уводиться нове суспільне явище — ініціати-вна група всеукраїнського референдуму. Вона створюється на зборах громадян України, в яких беруть участь не менше ніж 200 осіб, що мають право на участь у референдумі.

Пріоритетні напрямки правового регулювання в сучасній Ук-раїні:*

у сфері економічних, майнових відносин — сприяння роз-витку ринкових відносин, додержання рівності форм власності (державної, приватної, комунальної);*

у політичній сфері — сприяння розвитку в цивілізованій формі політичного плюралізму за умови додержання громадянсь-кого миру і злагоди;*

у сфері управлінських відносин — сприяння ефективній роботі управлінського апарату без збільшення його штату;*

у сфері охорони суспільного порядку — боротьба з коруп-цією та іншими правопорушеннями, охорона і захист прав і сво-бод людини і громадянина.

Велике значення мають розвиток і підвищення ефективності природоохоронного законодавства, вдосконалення соціального законодавства, остаточне проведення судової реформи та ін.

Сфера дії всіх галузей законодавства, разом узятих, збігаєть-ся зі сферою правового регулювання (про предмет і метод пра-вового регулювання див. главу «Система права»).

Межі правового регулювання — межі владно-вольового впли-ву держави в особі її органів на суспільні відносини, поведінку людини. Вони відокремлюють галузь правового від не правово-го, встановлюють рамки поширення права, визначають харак-тер впливу права на свідомість і діяльність людини; обумовлю-ються як самою матерією права, так і особливостями відносин, що регулюються, інтересами держави і суб'єктів права, рівнем культури і цивілізованістю суспільства, економічними, культур-но-національними, релігійними та іншими факторами.

Меж у правовому регулюванні важливо додержувати:

1) у системі суспільних відносин. Регулювати правом необхід-но лише ті суспільні відносини, які об'єктивно потребують та-кого регулювання. Не повинно бути вторгнення в галузь авто-номної свободи особи: у політичну сферу діяльності, особисті сімейні відносини, реалізацію духовно-культурних потреб;

2) у діяльності держави, спрямованій на вироблення нових пра-вових відносин. Не можна насаджувати нові суспільні відносини, до яких ще не дозріло суспільство або які суперечать правосві-домості і культурі особи та суспільства. Важливо, щоб правові норми, що видаються, відповідали економічним, політичним, правовим і іншим соціальним закономірностям і сприяли про-гресивному розвитку суспільства, найповнішому задоволенню потреб та інтересів особи;

3) у використанні державою способів правового регулювання. Необхідне застосування державою правомірних способів регу-лювання: встановлення не карально-залякуючого, а дозвільного режиму, який сприяв би розвитку особи. Превалювати мають дозволяння; зобов'язування і заборони повинні встановлювати-ся таким чином, щоб забезпечувати в суспільстві демократію, стабільний правовий порядок, права і свободи громадянина.

Види, способи і типи правового регулювання

Види правового регулювання розрізняють за «обсягом» суспі-льних відносин, на які воно поширюється, — це нормативне (загальне) та індивідуальне регулювання.

Нормативне регулювання — це впорядкування поведінки лю-дей за допомогою нормативно-правових актів, розрахованих на їх багаторазове застосування за наявності передбачених