Не можна пропустити той факт, що деякі вчені враховуючи те, що арешт суттєво впливає на свободу особи обмежуючи її вважають за необхідне введення в дію та застосування на практиці інших запобіжних заходів – менш суворих, але достатньо ефективних, як то, наприклад, домашній арешт1 або нагляд міліції.

Спираючись на вище сказане, можна визначити, що взяття під варту (арешт) є найсуворішим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли ніякий інший запобіжний захід не може досягнути своєї мети. Крім того є ще одна додаткова умова його застосування – він застосовується лише у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше трьох років (крім передбачених законом винятків).

Висновок

Таким чином, підсумовуючи вищевикладений матеріал, можна зробити висновок про те, що запобіжні заходи – це заходи процесуального примусу, що застосовуються до обвинуваченого (підозрюваного) органом дізнання, слідчим, прокурором, судом чи суддею, у продовжені якого перебуває справа, з метою не допущення неправомірної поведінки з його боку, та спричиняють повний психологічний вплив на обвинуваченого (підозрюваного)або обмежують його особисту свободу.

Метою застосування запобіжних заходів, згідно із ст. 148 КПК, є недопущення того, щоб обвинувачений, підозрюваний скрився від слідства і суду, перешкоджав своїми діями встановленню об’єктивної істини у кримінальній справі, продовжував займатися злочинною діяльністю, а також перешкоджання виконання встановленого судовим вироком покарання.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів процесуального примусу, їх складовою частиною.

Запобіжні заходи можуть застосовуватися лише при наявності зазначених у законі підстав для їх застосування . Такими підставами може бути наявність достатніх даних про те, що обвинувачений (підозрюваний) має намір:

- скритися від слідства чи суду;

- перешкодити встановленню об’єктивної істини у кримінальній справі;

- перешкодити виконанню покарання, передбаченого судовим вироком.

Ці підстави у літературі називаються дотичними.

Юридичною підставою є постанова органу дізнання, слідчого, прокурора, ухвала судді про обрання запобіжного заходу.

Процесуальний порядок застосування, зміни і скасування запобіжних заходів регламентується КПК, законами України та іншими підзаконними нормативно – правовими актами.

Існують такі види запобіжних заходів: : 1) підписка про невиїзд; 2) особиста порука; 3) порука громадянської організації або трудового колективу; 4) застава; 5) взяття під варту; 6) нагляд командування; 7) нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи застосовується до неповнолітніх обвинувачених (підозрюваних).

Тимчасові запобіжним заходом є затримання підозрюваного, яке застосовується з підстав і в порядку передбачених статтями 106, 115, 165 КПК України.

Список використаної літератури

1. Рыжаков А.П. Меры пересечения – М.: Информ.- издательство дом «Филинъ», 1997- 176 с.

2. Зинатуллин З.З. Уголовно-процесуальное принуждение и его эфективность – Казань, 1981.

3. Лившиц Ю.Д. Меры пересечения в Советском Уголовном

процессе – М; Юрид мет.; 1964-138с.

4. Коврига З.Ф. Уголовно-процесуальное принуждение.-Воронеж: ИздвоВоронеж ун-та, 1975.

5. Советский уголовный процесс. Учебник для специальных средних учебных заведений МВД СССР.-Москва: Юридическая литература, 1984.-С.246

6. Карев Д.С. , Савгирова Н.М. Возбуждение и расследование уголовных дел.-М.: Высшая школа, 1967.- 144с..

СССР.-Москва: Юридическая литература, 1984.-с.246

7. Михеєнко М.М. Молдован В.В. Шибіко В.П. Кримінально-процесуальне право: навч.посібник для студентів юрид. вузів та факультетів-К.: Вен турі, 1997.-536 с.

8. Советский уголовный процесс. Учебник для специальных средних учебных заведений МВД СССР.- Москва: Юридическая литература, 1984.-с. 257.

9.Булатов Б.Б. Николюк В.В. Применение мер пересечения в целях обеспечения исполнения приговора //Советская юстиция.-1982.-№ 20.

10.Тертишник В.М. Кримінально – процесуальне право України. Навчальний посібник.-К.: Юрінком Інтер, 1999.-576с.

11.Советский уголовный процесс. Учебник для специальных средних учебных заведений.-М.,1990.-430с.