У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


позбавлення волі або більш м’яке покарання;

- колегією у складі трьох суддів, якщо санкція передбачає покарання більше 10 років позбавлення волі, за умови, що підсудний заявив клопотання про колегіальний розгляд справи (право на це йому роз’яснюють під час ознайомлення з матеріалами досудового слідства);

б) в апеляційному суді ( суді обласного рівня або військовому суді регіону):

- по першій інстанції в складі двох прфесійних суддів і трьох народних засідателів;

- в апеляційному порядку (по другій інстанції) – трьох професійних суддів;

- у виключному порядку – не менше трьох професійних суддів;

в) у касаційному суді ( Судова палата в кримінальних справах Верховного Суду України; Військова судова колегія Верховного Суду України):

- у касаційному порядку ( по другій чи по третій інстанції ) - трьох професійних суддів;

- у виключному порядку – не менше трьох професійних суддів або на спільному засіданні Судової палати в кримінальних справах та Військова судова колегія Верховного Суду України (не менше 2/3 складу кожної з палат);

Трирівнева система кримінальних судів узгоджується із адміністративно-територіальним поділом держави і забезпечує доступність правосуддя для кожного громадянина (ч.3 ст. 3 Закону України „Про судоустрій України”).

Статтею 31 Закону України „Про судоустрій України” передбачено можливість розгляду кримінальних справ судами присяжних, які повинні діяти у загальних апеляційних судах ( крім Апеляційного суду України). Однак правової регламентації здійснення ними правосуддя у процесуальному законі поки ще немає.

Оскільки нині триває жвава дискусія щодо доцільності запровадження судів присяжних в Україні , звернімося до історії виникнення та еволюції.

Суди присяжних ( суди з участю народного елемента) почали формувати в Англії ще в період Середньовіччя. У країнах континентальної Європи діяли переважно чиновницькі суди, що дісталися у спадок від абсолютизму. Природне бажання покінчити зі „старорежимними” спонукало віднайти нові форми організації суду. Тому звернули увагу на суди присяжних.

Останні було запроваджено вперше у Франції в КПК 1808 року, під впливом політики Наполеону їх сприйняли майже всі країни Європи. Однак наприкінці дев’ятнадцятого століття інтерес до цих судів слабшав. З’явилися закони, які передбачали, що присяжні, під час розгляду кримінальної справи можуть ( або зобов’язані) вимагати, щоб у нарадчій кімнаті разом з ними перебував і брав участь в ухваленні рішення суддя-прфесіонал (спочатку у Швейцарії, потім у Франції, Австрії).

Цей процес означав реорганізацію судів присяжних у суди з розширеним складом і початок відмови від суду присяжних.

В Україні тільки розпочинається процес пошуку нових ефективних форм організації суду у кримінальних справах. Запровадження спочатку в Конституції України, а потім і в Законі України „Про судоустрій України” положень щодо суду присяжних є першим кроком на цьому шляху.

Правильне визначення підсудності вважати звичайною юридично-технічною акцією. Воно має істотне процесуальне значення, що полягає в наступному :

Запобігання суб’єктивізму посадових осіб ( прокурорів, суддів) у вирішенні питання про те , до якого суду необхідно направити справу для її розгляду по суті ( не в будь-який, а тільки в той , що визначений нормами правового інституту підсудності).

Вибір суду де мають розглядати кримінальну справу, і визначення його складу є важливими передумовами для реалізації під час розгляду і вирішення справи принципу повноти, всебічності й об’єктивності дослідження обставин вчинення злочину;

Забезпечується своєчасність винесення кінцевого судового рішення (вироку);

реалізується одне із невід’ємних прав людини – право на розгляд і вирішення кримінальної справи щодо неї компетентним судом, тобто тим, до підсудності якого належить певна справа (ст. 7 Загальної декларації прав людини; ч.1 розділу 2 Концепції судово-правової реформи в Україні від 28 квітня 1992 року);

враховується специфіка окремих категорій злочинів ( наприклад військових).

В юридичній літературі є різні думки щодо видів підсудності, але більшість науковців погоджується з таким переліком: родова, спеціальна, територіальна, підсудність за зв’язком справ, альтернативна.

Принцип - наукова чи моральна засада, підвалина, правило, основа, від якої не відступають. В українській мові під засадою розуміють основне вихідне положення якої-небудь системи.

Підсудність в кримінальному процесі найчастіше пов’язана з такими принципами, як:

- принципу доступу до правосуддя;

- права обвинуваченого предстати перед судом без зайвої затримки;

- на швидкий і всебічний розгляд справи кваліфікоаним компетентним судом;

- принципу повноти й об’єктивності дослідження обставин вчинення злочину.

Принципи підсудності виходять з принципів кримінального процесу. Оскільки кримінальний процес являє собою систему правових норм і заснованої на них діяльності, то в ньому теж можна виокремити основні вихідні положення, загальні правила, засади, які утворюють фундамент цієї системи.

Принципи кримінального процесу - це закріплені в законі основоположні ідеї, засади, найзагальніші положення, що визначають сутність, зміст і направленість діяльності суб'єктів процесу, спосіб і процесуальну форму їх діяльності та здійснення правосуддя, створюють систему гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості правосуддя, засади, від яких не відступають, а їх порушення веде до скасування вироку та інших прийнятих за таких умов рішень у справі.

Значення принципів кримінального процесу полягає в тому, що вони:*

є першоджерелом і становлять основу окремих інститутів кримінально-процесуального права;*

являють собою суттєві гарантії правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, законних інтересів фізичних і юридичних осіб;*

синхронізують всю систему процесуальних норм і забезпечують узгодженість кримінально-процесуальних інститутів та єдність процесуальної форми;*

дають юридичну базу для тлумачення конкретних кримінально-процесуальних норм та вирішення суперечливих питань, "сприяють правильному пізнанню та застосуванню норм права";*

служать основою й вихідним положенням для вдосконалення окремих кримінально-процесуальних інститутів і правових норм, розвитку процесуальної форми й процесуальних гарантій правосуддя.

Cистема засад кримінального процесу охоплює: 1) законність; 2) державна мова судочинства; 3)


Сторінки: 1 2 3 4 5 6