З метою забезпечення найбільш об'єктивного і повного розгляду справи, а також найкращого забезпечення виховної ролі судового розгляду, в окремих випадках справу може бути передано на розгляд суду за місцем проживання чи роботи обвинуваченого або за місцем перебування більшості свідків. Передача в цих випадках справи з одного суду до іншого допускається лише до початку її розгляду в судовому засіданні.

Питання про передачу справи з одного районного (міського) суду до іншого чи з одного військового суду гарнізону до іншого в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, міст Києва і Севастополя, одного військового регіону чи Військово-Морських Сил вирішується головою відповідно Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного Київського і Севастопольського міських судів, головою військового суду регіону, Військово-Морських Сил.

Питання про передачу справи до суду іншої області або військового суду, міжобласного суду або військового суду іншого регіону вирішується Головою Верховного Суду України чи його заступником (ст. 38 КПК).

Якщо підсудність справи іншому однойменному суду виявилася в судовому засіданні, суд продовжує розгляд справи, якщо це не може завдати шкоди повноті й об'єктивності дослідження обставин справи. Якщо ж не можна цього забезпечити, суд надсилає справу за підсудністю про що виносить ухвалу.

Суд, виявивши в судовому засіданні, що справа підсудна суду вищого рівня або військовому суду, надсилає її за підсудністю.

Спори про підсудність між судами не допускаються. Кримінальна справа, надіслана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтями 38-41 КПК, повинна бути прийнята цим судом до свого провадження, якщо при цьому не перевищується компетенція суду (статті 41-42 КПК).

Висносновок

Під підсудністю розуміють, по-перше, повноваження (компетенцію) суду (судів) певного рівня з розгляду кримінальних справ, по-друге, ознаки кримінальної справи, за якими її мають розглядати в певному суді.

Визначити підсудність означає встановити, в якому суді та в якому складі цього суду мають розглядати кримінальну справу.

Головне завдання інституту підсудності полягає в запобіганні суб’єктивізму прокурорів та суддів при вирішенні питання про направлення справи до суду для її розгляду по суті.

До ознак, що характеризують і визначають підсудність, належать ознаки самого злочину ( рід, характер ), суб’єкт злочину, місце його вчинення та зв’язок кримінальних справ між собою, якщо їх декілька.

Підсудність визначається як повноваження судів, так і ознаки кримінальної справи.

В Україні колегіальні справи розглядаються як одноособово суддею, так і колегіально. Законом передбачено розгляд справ в суді присяжних, але останні на сьогодні ще не утворено.

Дотримання правил підсудності сприяє реалізації принципу доступу до правосуддя, права обвинуваченого предстати перед судом без зайвої затримки, на швидкий і всебічний розгляд справи кваліфікованим компетентним судом.

Інститут підсудності є гарантією реалізації права підсудного на розгляд його справи компетентним судом, тобто тим, до підсудності якого вона належить.

Використана література

1.Конституція України.-К.,1999.

2.Кримінально-процесуальний кодекс України.-К.,2001.

3.Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України. - К., 1999.

4.Кримінальний кодекс України.- К.: Юрінком Інтер, 2001.

5.Закон України „Про судоустрій України” //Відомості Верховної Ради України.— 1992— № 358.

6.Закон України „Про статус суддів” //Відомості Верховної Ради України.-

1993.- № 8.

7.Закон України „Про прокуратуру”//Відомості Верховної Ради України.-

1991.- № 53.

8. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України.- К., 1997.