Таким чином, у|біля,в| суду першої|перший| інстанції не було об'єктивних доказів провини|вина| Бурдуна в крадіжці мотоцикла у|біля,в| Зайцева і засуджений|осуджений| за цей злочин він необгрунтовано. Не були враховані ці обставини і касаційною інстанцією, що залишила вирок суду без зміни.

Звільнення|визволення| обвинуваченого від обов'язку доводити свою невинність не позбавляє його права брати участь в доведенні у кримінальній справі. За бажання обвинувачений може надавати свідчення у справі, представляти|уявляти| інші докази (документи, речові докази), клопотати про вживання заходів до встановлення і отримання|здобуття| додаткових доказів. При цьому закон не передбачає для обвинувачений, що бере участь в представленні доказів, відповідальність за дачу|надання| свідомо помилкового свідчення|показник,показання|, якщо, звичайно, таке свідчення|показник,показання| не зв'язане із|із| звинуваченням|обвинувачення| невинної|невинний| особи|обличчя,лице| в скоєнні злочину. Обвинувачений має право також брати участь в доведенні, даючи оцінку|оцінка| зібраним доказам в своїх клопотаннях і заявах, а також у виступі|вирушання| в судових дебатах.

Положення|становище| ч. 2 ст. 49 розповсюджуються|поширюватися| не тільки|не лише| на самого звинуваченого, але і на його законного представника і захисника, проте|однак| лише в тій мірі, в якій ці положення|становище| виключають можливість|спроможність| встановлення для обвинуваченого яких-небудь негативних наслідків у зв'язку з неефективно здійснюваним його захистом. Разом з тим|в той же час|, на відміну від обвинуваченого, його захисник - адвокат згідно ч. 6 ст. 51 УПК| - не має права відмовитися від прийнятого на себе захисту звинуваченого або підозрюваного.

З|із| презумпції невинності витікає також правило, що неусувні сумніви у винності|провинність| особи|обличчя,лице| тлумачаться на користь обвинуваченого (ч. 3 ст. 49).

Отже, неусувними сумніви признаються в тих випадках, коли зібрані у справі докази не дозволяють зробити однозначний вивід|висновок,виведення| про винність|провинність| або невинність обвинуваченого, а засоби|кошт|, що надаються законом, і способи збирання доказів вичерпані. Коли ж в процесі доведення є можливість|спроможність| усунути виникаючі сумніви, їх тлумачення на користь того або іншого рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| неприпустимо|недопустимо| - такі сумніви повинні усуватися.

Правило про тлумачення сумнівів може стосуватися лише фактичної сторони кримінальної справи: кримінально-релевантних ознак діяння (спосіб здійснення, мотив, мета|ціль|, розмір збитку|шкода| і т.д.); властивостей особи|особистість| обвинуваченого; допустимості і достовірності окремих доказів, за допомогою яких встановлюються подія злочину і винність|провинність| конкретної особи|обличчя,лице| в його здійсненні.

У питаннях кваліфікації злочину або призначення покарання|наказання| сумніву усуваються не шляхом їх тлумачення, а за допомогою з'ясування сенсу|зміст,рація| закону або ухвалення|прийняття,приймання| вольового рішення.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|, прийняте в результаті|унаслідок,внаслідок| тлумачення неусувних сумнівів на користь обвинуваченого, має таке ж значення і породжує такі ж юридичні наслідки, неначебто|начебто| воно грунтувалося на однозначно доведеній невинності обвинуваченого. В першу чергу|передусім,насамперед| це стосується основного|основний| рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| у кримінальній справі - вироку: незалежно від того, чи встановлено|установлено| було в ході судового засідання алібі підсудного або виниклі сумніви в доведеності|доказаність| звинувачення|обвинувачення| тлумачили в його користь, у справі повинен бути ухвалений виправдувальний вирок "зважаючи на|внаслідок,унаслідок| недоведеність|доказаність| участі підсудного в здійсненні злочину" (п. 3 ч. 3 ст. 309 УПК|). Виправдання|захист|, як, втім, і припинення справи|річ| по цій підставі|основа,заснування|, не дивлячись на|незважаючи на| декілька невдалу його формулу, що ставить під сумнів невинність обвинуваченого, означає повну|цілковитий| його реабілітацію.

З|із| в Ухвалі|постанова| Пленуму Верховного Суду РФ від 31 жовтня 1995 р. N 8 “Про деякі питання застосування|вживання| судами Конституції Російської Федерації при здійсненні правосуддя" дається тлумачення принципу презумпції невинності.

Так, пункт 15 свідчить: “При розгляді кримінальних справ повинен дотримуватися закріплений в ст. 49 Конституції Російської Федерації принцип презумпції невинності, згідно якому кожен обвинувачений в скоєнні злочину вважається|лічиться| невинним|невинний|, поки|доки| його винність|провинність| не буде доведена в передбаченому федеральним законом порядку|лад| і встановлена|установлений| вироком суду, що вступив в законну силу. При цьому з урахуванням|з врахуванням| положень|становище| даної конституційної норми неприпустимо|недопустимо| покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своїй невинності.

Судам необхідно мати на увазі, що відповідно до ч. 3 ст. 49 Конституції Російської Федерації неусувні сумніви у винності|провинність| обвинуваченого (підсудного) повинні тлумачитися в його користь.

Зі|із| всього вищевикладеного можна зробити тільки|лише| один вивід|висновок,виведення|, що презумпція невинності – принцип, що виражає|виказувати,висловлювати| справжній демократизм, гуманізм і законність в кримінальному|карний| процесі.

Висновок|укладення,ув'язнення|.

Процесуальні гарантії - це встановлені|установлений| процесуальним законом засоби|кошт|, які забезпечують правильне здійснення у кожній кримінальній справі завдань|задача| правосуддя і по своїх цілях і істоті є|з'являтися,являтися| демократичними.

Особливий вид процесуальних гарантій правосуддя - процесуальні гарантії має рацію і законних інтересів осіб|обличчя,лице|, що беруть участь в процесі, тобто|цебто|, встановлені|установлений| законом засоби|кошт|, якими охороняються і забезпечуються права і законні інтереси осіб|обличчя,лице|, що беруть участь в процесі.

Чинне карно-процесуальне|кримінально-процесуальний| законодавство РФ передбачає систему процесуальних гарантій забезпечення має рацію обвинуваченого у стадії досудового розслідування.

1. Карно-процесуальний|кримінально-процесуальний| закон встановив гарантії належного виконання дізнавачем і прокурором обов'язків по забезпеченню має рацію і законних інтересів обвинуваченого.

2. Презумпцією невинності забезпечуються права особи|обличчя,лице|, що притягає до кримінальної|карний| відповідальності, і об'єктивне розслідування обставин справи|річ|.

3. Право обвинуваченого знати, в чому він звинувачується забезпечується дотриманням прокурором ряду|лава,низка| процесуальних гарантій, з|із| яких одні відносяться до часу повідомлення|сполучення| обвинуваченого відомостей про предмет звинувачення|обвинувачення|, інші - до об'єму|обсяг| цих відомостей, тобто|цебто| реальне це право забезпечується принципами повноти і індивідуалізації звинувачення|обвинувачення|, вимогою своєчасного пред'явлення звинувачення|обвинувачення| і роз'яснення обвинуваченому його суті|сутність,єство| в ясних і зрозумілих йому виразах.

4. Право обвинуваченого надавати свідчення по пред'явленому звинуваченню|обвинувачення| гарантується обов'язком прокурора допитати обвинувачений, а також