Порушення кримінальної справи, як і інші самостійні стадії процесу, має свої конкретні завдання|задача|, які витікають із|із| загальних|спільний| завдань|задача| кримінального|карний| судочинства|судочинство|. Ці завдання|задача| полягають в прийомі, розгляді, а в необхідних випадках і в доповненні потрібними відомостями первинних|первинний| матеріалів про злочин з метою встановлення законності приводу і достатності підстав для порушення кримінальної справи.

У цій стадії підлягають з'ясуванню і обставини, що виключають виробництво у справі, а також коштує завдання|задача| по запобіганню або припиненню злочину, по закріпленню його слідів в певній процесуальній формі|форма|. Н.Н. Полянський пише, що «порушення кримінальної справи має своїм завданням|задача| констатувати тільки|лише| наявність правової підстави|основа,заснування| для тієї діяльності, перед якою стоятиме завдання|задача| розслідування кримінальної справи.» Н.Н. Полянский «Очерк развития науки уголовного процесса»- М., 1960г., -с.14. Ця стадія створює лише необхідні умови для реалізації завдань|задача| і по встановленню особи|обличчя,лице|, що скоїла злочин, на наступному етапі процесу.

Як я вже згадував вище, важливість завдань|задача|, що вирішуються у стадії порушення кримінальної справи визначає її суспільно-політичне значення, ну і, звичайно ж, юридичне (правове) значення.

Суспільно-політичне значення полягає в тому, що законне і своєчасне порушення кримінальної справи є серйозний засіб|кошт| захисту порушених прав і законних інтересів громадян і їх об'єднань, а так само держави. Стадія порушення кримінальної справи будується, як і важ процес, на принципах демократизму, законності, гарантує від необгрунтованого і незаконного порушення кримінальної справ і залучення осіб|обличчя,лице| до кримінальної|карний| відповідальності; вона (стадія порушення кримінальної справи) забезпечує реагування органів влади на кожен злочин в цілях встановлення істини і залучення винного до відповідальності і тим самим - невідворотності покарання|наказання| кожної особи|обличчя,лице|, що скоїла злочин.

Карно-процесуальне|кримінально-процесуальний| значення стадії порушення кримінальної справи полягає і в тому, що тільки|лише| після|потім| ухвалення|прийняття,приймання| у встановленому|установлений| законом порядку|лад| рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| про збудження кримінальної справи допускається виробництво всіх слідчих дій, застосування|вживання| примусових мерів передбачених карно-процесуальним|кримінально-процесуальний| законом (ст. ст. 109; 120;129 УПК| РРФСР|РСФРР|). Так, наприклад, в прокуратуру Жовтневого району міста Москви поступило|вчинити| повідомлення|сполучення| про зловживання касирів Московського аеропорту «Внуково». До повідомлення|сполучення| були залучені пасажирські відомості з|із| ознаками фальсифікації|підлог| і декілька підроблених|підробний| авіаквитків на суму 860 рублів|карбованець|.

Не порушивши кримінальної справи, прокурор призначив бухгалтерську ревізію, яка тривала декілька місяців. Лише після закінчення ревізії було збуджено кримінальну справу. Быков А.А., Маслов А.В., Ремнев «Законность возбуждения уголовного дела»- М., 1967г., -с.12

Порушення кримінальної справи має і кримінально-правове значення. У справах про злочини, що вимагають попереднього розслідування, до винесення ухвали|постанова| про пред'явлення звинувачення немає іншого документа, окрім|крім| ухвали|постанова|, визначення про збудження кримінальної справи, в якій би висловлювалися|викладалися| обставини суспільно-небезпечного діяння і давалася кваліфікація злочину.

Саме процесуальний акт про порушення справи визначає, хоч і заздалегідь, який злочин здійснений і підлягає розслідуванню, чим дає напрям|направлення| виробництву у справі на перших|перший| етапах слідства|наслідок| і одночасно визначає наочну|предметний| (родову) підслідність.

Здійснення завдань|задача| у стадії порушення кримінальної справи досягається шляхом здійснення певних процесуальних дій, що супроводжуються|супроводитися| виникненням і розвитком карно-процесуальних|кримінально-процесуальний| відносин між особами|обличчя,лице|, учасниками цієї стадії кримінального|карний| судочинства|судочинство|, що є|з'являтися,являтися|.

Карно-процесуальна|кримінально-процесуальний| діяльність у стадії порушення кримінальної справи, як і в будь-якій іншій стадії, обмежена своїми межами. Вона включає: «...поводы до порушення кримінальної справи (ст. ст. 27; 108 УПК| РРФСР|РСФРР|); ухвалення|прийняття,приймання| і процесуальне оформлення заяв, повідомлень|сполучення| про злочин (ст. ст. 110; 111 УПК| РРФСР|РСФРР|); розгляд і вивчення заяв і повідомлень|сполучення| про злочин (ч.1 ст. 109 УПК| РРФСР|РСФРР|); вживання заходів до запобігання або припинення злочину, виробництво слідчих дій (ч.4 ст.112; ст.114; ст.122; ч.2 ст.178 УПК| РРФСР|РСФРР|); витребування необхідних матеріалів і отримання|здобуття| пояснень (ч.2 ст.109; УПК| РРФСР|РСФРР|); карно-процесуальну|кримінально-процесуальний| і кримінально-правову оцінку|оцінка| зібраних матеріалів (ст.71 УПК| РРФСР|РСФРР|); ухвалення|прийняття,приймання| рішення за заявою, що поступила|вчинити|, або повідомленням|сполучення| з|із| процесуальним оформленням ухваленого рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| (ст.10; ст.27; ч.3 ст.109; ч.1, 2 ст.112; ст.113; ст. 114 УПК| РРФСР|РСФРР|); заходи приймаються суддею до примирення потерпілого з обличчям, на яке була подана скарга, а іноді|інколи| і об'єднання суддею в одному виробництві цієї скарги з|із| скаргою потерпілого (ч.4 ст.109 УПК| РРФСР|РСФРР|) і ін. ...» А.Р. Михайленко «Возбуждение уголовного дела»- Саратов 1975г., -с.10. Кримінально|карно| процесуальна діяльність починається з появи приводу для порушення справи і завершується винесенням ухвали|постанова| або визначення про збудження кримінальної справи або відмові|відмова| в цьому. У разі|в разі| оскарження або опротестовування цих актів, стадія порушення кримінальної справи закінчується рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| компетентного органу за відповідною скаргою або протестом.

У стадії збудження у кримінальній справі можуть брати участь: заявник про злочин, що постраждав, підозрюваний, представники потерпілих|постраждалий| і підозрюваних, колективи трудящих|працюючий| і посадові особи, органи і особи|обличчя,лице|, наділені правом порушувати кримінальні справи (суд, суддя, прокурор, слідчий, начальник слідчого відділу і органи дізнання), очевидці події|випадок|, фахівець|спеціаліст| і громадяни в ролі понятих, перекладач, особи|обличчя,лице| в приміщенні|помешкання| яких проводився|вироблявся,справлявся| огляд|догляд|, прокурор як орган нагляду за точного виконання законів і вищестоящі суди як органи контролю за судовою діяльністю у стадії порушення кримінальної справи і деякі інші особи|обличчя,лице| А.Р. Михайленко «Возбуждение уголовного