Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину як привід до порушення кримінальної справи означає, що ці органи самі, без будь-чийого повідомлення виявляють злочин і порушують кримінальну справу, використову-ючи надані їм повноваження.

Органи дізнання здійснюють безпосереднє виявлення ознак злочину в процесі адміністративної діяльності, а органи дізнання, наділені оперативно-розшуковою юрисдикцією, також у процесі оперативно-розшукових заходів.

Виявлення злочинів є одним із завдань мїлщп та служби без-пеки. Відповідно до Закону Украгаи "Про оперативно-розшукову діяльність" для виконання вказаного4 завдання вони мають право: провадити контрольні закупки; здійснювати безпосереднє візуаль-не спостереження в громадських місцях із застосуванням засобів технічного документування; опитувати громадян, вимагати доку-менти та провадити ¦''» шформаційно-пошукові дії.

Законом України "Про заходи протиди незаконному обігу нар-котичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловжи-ванню ними" органам МВС, СБУ та іншим органам, які мають право на проведення оперативно-розшукової діяльності, надане право, з метою виявлення джерел та каналів збуту наркотиків, здійснювати контрольовані оперативні закупки та контрольовані поставки наркотичних засобів, огляду транспортних засобів, ван-тажу й особистих речей водія та пасажирів.

Факти злочину можуть бути виявлені під час огляду пасажирів перед посадкою на повітряне судно та при виконанні інших адміністративних дот.

Слідчий безпосередньо виявляє ознаки злочину, щодо якого не було порушено кримінальної справи, в процесі провадження слідчих дій, а суд — у процесі судового розгляду.

Про безпосереднє виявлення ознак злочину співробітники органів дізнання мають складати рапорт або інший документ, що прирівнюється до повідомлення посадових осіб та підлягає роз-гляду нарівні з іншими приводами до порушення справи.

Інша інформація про злочини: повідомлення громадян по теле-фону, повідомлення про спрацювання охоронної сигналізації, інформація негласних співробітників, повідомлення по радіо та те* лебаченню, інформація медичних установ про надходження до них осіб з ознаками кримінальних травм та інша інформація, які не має характеру офіційних повідомлень та заяв про злочини не може

396_______________________________________________________

бути приводом до порушення кримінальної справи і не породжує кримінально-процесуальних відносин. Однак вона піддягає перевірці в адміністративному порядку. Вона може бути підставою для виїзду на місце події, проведення оперативно-розшукових заходів, призначення ревізії, проведення контрольних закупок та інших перевірочних дій. Якщо в процесі перевірочних дій будуть виявлені ознаки злочину, складається рапорт про безпосереднє ви-явлення ознак злочину.

Офіщйні заяви та повідомлення про злочини (приводи до пору-шення справи) відповідно до Інструкції про порядок приймання, реєстрації, обліку та розв'язання в. органах внутрішніх справ заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини і події підлягають реєстрації в Книзі обліку інформації про злочини і події, яка ве-деться в черговій частиш органу внутрішніх справ. При реєстрації заяв та повідомлень на них проставляється штамп реєстрації із за-значенням дати реєстрації та порядкового номера реєстраційного запису. Дані відомості засвідчуються підписом чергового органу внутрішніх справ. Строк розгляду заяв та повідомлень обрахо-вується з моменту їх реєстрації.

Відмова в прийомі заяв і повідомлень про злочини за будь-якими мотивами неприпустима. Працівники міліції зобов'язані приймати заяви та повідомлення про злочини в будь-який час і в будь-якому місці, якщо вони перебувають при виконанні службо-вих обов'язків. Отримані заяви негайно передаються до чергової частини для реєстрації та належної перевірки.

Отримавши заяву чи повідомлення про злочин, слідчий або співробітник органу дізнання зобов'язаний у найкоротший строк визначити, чи є необхідність вжиття негайних заходів з поперед-ження, припинення злочину, надання допомоги потерпілим та збе-реження слідів, і в необхідних випадках вжити таких заходів.

§ 3. ОЦІНКА ТА ПЕРЕВІРКА ЗАЯВ І ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ЗЛОЧИНИ

Згідно зі ст. 97 КПК України за заявою або повідомленням про злочин, що надійшли до правоохоронного органу, слідчий, орган дізнання, прокурор або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з рішень: про порушення справи, про відмову в порушенні справи, про передачу заяви або повідомлення за підслідністю або підсудністю. Одночасно вживаються всі мож-ливі заходи, щоб запобігти злочину. Якщо необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин, тоді така перевірка прова-диться в строк не більше десяти днів без проведення слідчих дій (за винятком огляду місця події).

Розгляд заяв та повідомлень про злочини полягає в оцінці їх за формою та змістом. При цьому з'ясовуються такі обставини:

_______________________________________________________397*

чи є заява або повідомлення про злочин, що готується або вчинений, приводом до порушення кримінальної справи;*

чи є у фактах, про які повідомлено, ознаки злочину;*

чи є в діях, про які повідомлено, будь-який конкретний склад злочину;*

за якою статтею може бути кваліфікований злочин;*

чи немає підстав для відмови в порушенні справи;*

якими фактичними даними підтверджуються названі вище обставини;*

чи є необхідність у проведенні додаткових перевірочних дій, спрямованих на з'ясування тих або інших обставин;*

чи не підлягає заява або повідомлення передачі за підслідністю в іншій орган;*

до чиєї юрисдикції належить розв'язання заяви або повідо-млення по суті;*

чи додержані права заявника та інших зацікавлених осіб і які додаткові заходи треба вжити до їх захисту;*

чи є сукупність одержаних відомостей достатньою для прийняття підсумкового рішення, передбаченого законом.

У необхідних випадках проводиться перевірка заяв і повідо-млень про злочини, яка полягає у провадженні процесуальних й інших передбачених законом та підзаконними актами дій зі зби-рання, дослідження, перевірки й оцінки доказів.

Діяльність слідчого та органу дізнання по розгляду заяв і повідомлень про злочини є діяльністю кримінально-процесуаль-ною. Вона докладно регламентується кримінально-процесуальним законом і тому має процесуально-правову природу. При цьому очевидно, що сам кримінальний процес починається з моменту прийняття органом дізнання, слідчим, прокурором або судом заяв та інших повідомлень про вчинений