Основний зміст діяльності з перевірки заяв та повідомлень про злочини полягає у встановленні наявності або відсутності в події, що досліджується, ознак злочину. Тобто така діяльність має пізна-вальний характер. Пізнання в кримінальному процесі може здійснюватися не інакше як у формі доказування. У стадії, що роз-глядається, без доказування неможливо вирішити питання щуо наявність або відсутність підстав до порушення справи або відмови в її порушенні.

Цілком очевидно, що процес доказування буде найбільш ре-зультативним у разі максимального його наближення за чгсом до події злочину (отримання повідомлення про нього). Пов'язувати діяльність з доказування з провадженням лише слідчих діл за по-рушеною кримінальною справою — означає штучно відкладати пізнавальний процес, формалізувати його всупереч об'єктивно існуючим закономірностям.

398_______________________________________________________

Нарешті, передбачені законом засоби перевірки заяв і повідо-млень про злочини включають деякі слідчі дії, а у своїй сукупності можуть бути засобами отримання різних доказів, дозволяють здійсняти їх перевірку, визначити «днесеніеть до справи та до-стовірність.

Чинний крнмшально-процесуальний закон передбачає такі за-соби отримання доказів у стада порушення кримінальної справи:

безпосереднє «тримання заяв та повідомлень про злочини;

з'явлення з повинною;

отримання поясная, яд громадян;

витребування та отримання предметів і документів;

провадження огляду місця події;

проведення виїмки поштово-телеграфної кореспонденції;

зняття інформації з технічних каналів зв'язку;

проведення судово-медичного чи медичного освідування;

проведеная ревізій тл аудиторських перевірок;

здійснення оператнвно-розшуковйх заходи. Зауважимо, що чшннй нині закон дозволяє « порядку винятку про-ведення до порушення кримінальна справи таких слідчих дш, як огляд місця жди (ч. 2 аг, 199 КПК Укршни); втмш юштово-теяеграфної кореспонденції (ч. З ст. 187 КПК України); зняття інформації з технічних канте зв'язку (ч. З ст. 187 КІЖ України); судово-медичне освідування.

Ревізія — це метод перевірки фінансово-господарської діяль-ності підприємств, установ і організацій, їх посадових та матеріально відповідальних осіб щодо достовірності обліку та звітності, виявлення недостач, розтрат, надшитая, привласнень та крадіжок грошових коштів і матеріальних цінностей. Ревізії про-водять органи державши контрольно-ревізивюї служби України,' які мають право розглядати заяви, листи та скарги громадян, наділені правами вимагати необхідні документи, проводити зустрічну перевірку та аналіз документів бухгалтерського обліку тощо. Ревізія за ініціативою контрольно-ревізійної служби прово-диться не частіше одного разу на рік. Ревізія за дорученням пра-воохоронних органів може бути проведена в будь-який час.

Відповідно до п. 24 ст. 2 Закону України ТІро міліцію" міліція має право вимагати від відповідних посадових осіб проведення інвентаризацій та ревізій, вилучати документи, зразки сировини та продукції, опечатувати каси та приміщення — місця збереження цінностей.

Крадіжки та інші зловживання з матеріальними цінностями та грошовими коштами можуть бути викриті також у процесі аудиту. Аудит — це перевірка документів бухгалтерського обліку та звітності, здійснювана незалежними особами або недержавними аудиторськими фірмами відповідно до Закону України "Про ауди-торську діяльність".

За результатами ревізії складається акт ревізії, а за результата-ми аудиту — аудиторський висновок. Передані слідчому чи органу дізнання зазначені документи, поряд з документами бухгалтерсь-

__________________________________________________399

кого обліку та звітності, можуть маовд здаченн* доказів, що вказу-ють, як на наявність, так і на відсутність ознак злочину або інших обставин, що підлягають з'ясуванню.

У стадії порушення кримінальної справи різні докази можуть бути отримані в, процесі здійснення оперативно-розшукових. дій, а потім передані а кримінальний процес дня використання в проце-суальному доказуванні (Докладніше див. главу 5 "Доказ» та до-казування в кримінальному процесі"}.

Різні докази можуть бути отримані також органами адмовстра-тнвної юрисдикції в процесі адмиасграгивнош провадження, а потім в аналогічному порядку передані слідчому чи органу дізнання.

Однак, як свідчить практика, названих засобів інший буває не-достатньо для розв'язання основного завдання стадії порушення кримінальної справи — визначення наявності або відсутності ознак злочину. Для вирішення даного питання часта виникає необхідність у провадженні тих або ішак експертиз. Наприклад, судоао-меданної—дая визначення тяжкості тілесних ушкоджень, товарознавчої — для з'ясування вартості викраденого тощо.

Не можна не зазначити принагідно, що сьогодні настав чає ре-формуд^та стадію шруаиншіфймінаиьноїеярави. Пениерше, для розв'язання завдань, що стоять перед ланок* стадією, дійсно, не вистачає процесуальних засобів. По-друге, багато з передбачених законом засобів сюриманга доказі» у стаде порушення справи но-сять неносяідовннй, суперечливій та ішучшш характер.

Візьмімо, наприклад, таку дао, як отримання пояснення від громадян. Ч»і вона відрізняється від доаигу свідка? Практично однією формальнієтю: при допиті громадиш попереджаються про вщпоадааьшсгь за відмову від давання иоказань та давання не-правдивих показань, а щд час давання пояснень — ні. Не оопо реджаються тому, що така, вщшащшьнкть иередбачеиа щодо свідка.

Уявімо, що громадянин, який дає пояснення, виходячи з при»-цину "що не заборонено законом^ те дозволено" та вважаючи, що його брехня буде безкарною, сказав неправду. Через день слідчий порушив кримінальну ©праву та викликав його для допиту як свідка. Перше, що робить слідчий,— попереджає свідка про вед-жяедальшсть за відмову він даваная показань та за давання за-здалегідь неправдивих, покззат. Як бути громадившу? Відмова вщ давання показань тягне за собою покарання. А жщ& сказати правду? То чи не посадять за ту брехню, яку сказав учора?

Або підійдемо до проблем» з іншого боку. Напржлад, двоє громадян стали очевидцями злочигу. Один без затримки, викону-ючи свій громадянсьиш обов'язок, з'явився в орган дізнання та зробив заяву. Безперечно, вш попереджався про відповідальність за заздалегідь неправдивий донос. Другий з'явився за запрошен-ням, і в нього взяли пояснення. Парадоксально, але ніякої відповідальності за давання неправдивих відомостей він не несе. Але

400______________________________________________

ніс би, якщо б з'явився в