Чи не потребує обвинувачуваний лікування і якщо так, то якого?

При провадженні у справах неповнолтвх необхідно дотриму-ватись такого принципового положення. Якщо неповнолітній, що досяг віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, не страж-дає психічним захворюванням, що дає підставу для висновку про його неосудність, але внаслідок відставання в психічному розвитку не міг усвідомлювати небезпеку своїх дій, передбачати їх наслідків або ке-рувати ними під час вчинення суспільно небезпечного діяння, то він не може бути визнаний винним, а отже і бути притягнутим до кримінальної відповідальності. Справа в таких випадках підлягає за-криттю відповідно до п. 2 ст. 6 КПК України.

Для характеристики особистості неповнолітнього необхідно зібрати дані про те, де він навчався або працював, як ставився до навчання і праці, з'ясувати його поведінку а навчальному закладі, за місцем роботи і проживання.

Якщо неповнолітній залишив навчання, або працю, то слід з'ясувати, чому він це зробив, чи відомо про цим його батькам, службі в справах неповнолітніх, які міри були прийняті з їхньої сторони і як він на них відреагував.

Варто з'ясувати, чи залучався неповнолітній до адміністратив-ної або до кримінальної відповідальності.

Дослідження умов життя і виховання неповнолітнього та об-ставин, які негативно вплинули на його виховання, потрібне дав з'ясування причин і мотивів вчиненого злочину, визначення особ-ливостей характеру обвинуваченого, його вольового і морального розвитку. Тут потрібний аналіз обставин, які могли впливати на формування його злочинної установки і конкретного злочинного наміру: пияцтво, наркоманія, релігійний фанатизм, розбещеність, що оточували неповнолітнього в сім'ї, байдужність, нашіптування, марнославство, національні забобони, протекціонізм, пересліду-вання, за критику, побори й інші негативні обставини в школі чи в трудових і неформальних колективах.

980_______________________________________________________

Особливу увагу варто приділяти з'ясуванню наявності дорос-лих, які втягують підлітків у злочинну діяльність, азартні ігри, здирство, аморальні релігійні секти або інші "товариства". По кожній справі обов'язково варто з'ясувати, чи не було з боку до-рослих осіб підбурювання, виявляти та притягати до відповідаль-ності підмовників, організаторів та інших співучасників злочину.

Виявлення і викриття таких осіб має значення не тільки для. правильного застосування заходів з припинення їхньої злочинної діяльності, а й для встановлення дійсної ролі неповнолітнього у вчиненні злочину, правильної оцінки його діяння.

3. Особливості досудового розслідування у справах про злочини неповнолітніх.

Досудове розслідування у справах про злочини неповнолітніх є обов'язковим і здійснюється за загальними правилами з ураху-ванням додаткових вимог.

. 3.1. Затримання та взяття під варту, як запобіжні заходи, мо-жуть бути застосовані до неповнолітнього обвинуваченого лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю вчиненого ним злочину, обумовлюється крайньою необхідністю, здійснюється для запобігання більш значної шкоди інтересам суспільства і держа-ви, правам і свободам громадян.

Затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть застосовуватися до неповнолітнього за наявності підстав і в по-рядку, що встановлені статтями 106, 148, 150, 155 і 157 КПК України.

Взяття під варту здійснюється лише тоді, коли застосування іншого запобіжного заходу не може гарантувати, що неповнолітній не розпочне спроб до вчинення нових злочинів, не буде перешкоджати встановленню істини в справі, не переховується від слідства і суду.

Відповідно до закону арешт можливий тільки за рішенням суду. При вирішенні питання про підтримку клопотання слідчого про арешт неповнолітнього обвинуваченого і звернення з цього приводу до суду з поданням прокурор зобов'язаний старанно оз-найомитися з усіма матеріалами сіфави, що містять підстави для взяття під варту, й особисто, в усіх без винятку випадках, допитати неповнолітнього підозрюваного або обвинуваченого.

Про затримання або взяття під варту неповнолітніх обвинува-чуваних в обов'язковому порядку сповіщаються їхні батьки або особи, що їх заміняють, — опікуни чи піклувальники.

Примусові заходи, застосовувані в процесі розслідування кримі-нальних справ, порушених стосовно осіб, які досягли віку одинадцяти років.

Якщо буде встановлено, що особа вчинила у віці від одинад-цяти до чотирнадцяти років суспільно небезпечне діяння, віднесене до категорії тяжких злочинів, і її необхідно у зв'язку з цим негайно ізолювати, то за постановою слідчого або органу дізнання, за зго-дою прокурора за вмотивованим рішенням суду її може бути

__________________________________________________981_

поміщено у приймальник-розподшьник для неповнолітніх на строк до ЗО діб. Продовження зазначеного терміну законом не передба-чено.

Участь захисника в цьому випадку забезпечується з моме.нту поміщення неповнолітнього в приймальник-розподшьник.

Обрання запобіжного заходу здійснюється відповідно до вимог статті 165-2 КПК України. Якщо орган дізнання, слідчий вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, він вносить за згодою прокурора подання до суду. Таке саме подання вправі внести прокурор. При вирішенні цього пи-тання прокурор зобов'язаний ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для взяття під варту, перевірити законність одержання доказів, їх достатність для обвинувачення.

Подання має бути розглянуто протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання підозрюваного чи обвинуваченого.

Якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставлення його в суд щц вартою. Затримання в цьому випадку не може продов-жуватися більше сімдесяти двох годин, а в разі коли особа пере-буває за межами населеного пункту, в якому діє суд,— не більше сорока восьми годин з моменту доставлення затриманого в цей населений пункт.

Одержавши подання, суддя вивчає матеріали, представлені ор-ганами дізнання, слідчим, прокурором, опитує підозрюваного чи обвинуваченого, за необхідності опитує особу, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, після чого залежно від наявності до того підстав ви-носить постанову:

1) про відмову