Батьки й інші законні представники неповнолітнього обвину-вачуваного можуть бути допитані в справі як свідки з урахуванням положень ст. 63 Конституції України та ст. 69-1 КПК України: ніхто не несе відповідальності за відмову від давання показань сто-совно самого себе, членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів. До-питуваним свідкам роз'ясняються їх права, передбачені ст. 69-1 КПК України.

Нерідко виправдана присутність при пред'явленні непов-нолітньому обвинувачення і при його допиті спеціаліста в сфері дитячої і юнацької психології, педагога, що займався навчанням і вихованням неповнолітнього. Проте не варто запрошувати педа-гога, який за родом своєї діяльності відповідає за виховання об-винувачуваного, педагога або спеціаліста, зацікавлених у резуль-татах розслідування, педагога, який як учитель і вихователь обви-нувачуваного може бути допитаний як свідок.

3.5. Додаткові підстави для виділення справи в окреме провад-ження Якщо неповнолітній брав участь у вчиненш злочину разом з дорослими, то в стадії досудового слідства з дотриманням вимог ст. 26 КПК України повинна бути з'ясована можливість виділення справи стосовно неповнолітнього в окреме провадження. Таке виділення справи в окреме провадження може мати місце тоді, коли це не вплине на забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності розслідування і розгляду справ.

Виділення справи стосовно неповнолітнього обвинувачуваного в окреме провадження дозволяє усунути можливість негативного впливу на нього дорослих співучасників злочину, сприяє набли-женню судового рішення в справі до самої події злочину, забезпе-чує ефективність судового процесу і застосування заходів вихов-ного характеру.

3.6. Закон передбачає низку додаткових правил щодо закінчення досудового слідства в справах про злочини неповнолітніх.

У силу ч.2 ст. 440 КПК України при оголошенні непов-нолітньому обвинувачуваному про закінчення розслідування і

_______________________________________________________985

пред'явленні йому матеріалів справи обов'язкова присутність за-хисника, а з дозволу слідчого може бути присутнім законний пред-ставник неповнолітнього. При цьому слід мати на увазі, що як захисники з моменту пред'явлення обвинуваченому матеріалів справи для ознайомлення можуть виступати і близькі родичі об-винуваченого.

Участь законного представника неповнолітнього обвинувачу-ваного не виключає обов'язкової участі захисника в ознайомленні зі справою. Але на відміну від захисника законний представник не має права знайомитися з матеріалами справи самостійно, тобто окремо від обвинувачуваного. При ознайомленні з матеріалами справи законний представник неповнолітнього обвинувачуваного має право обговорювати з захисником і обвинувачуваним клопо-тання про проведення додаткового слідства: про витребування і приєднання до справи доказів, про призначення експертизи і про-ведення інших слідчих і-процесуальних дій.

Слідчий може не допускати законного представника непов-нолітнього обвинувачуваного до участі в ознайомленні з матеріалами справи або усунути його від даної процесуальної дії, якщо визнає, що це може спричинити негативний вплив на обви-нувачуваного або зашкодить його інтересам.

3.7. Якщо суспільно небезпечне діяння було вчинено особою у віці від 11 років і до досягнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, по закінченні розслідування слідчий виносить мотивовану постанову про закриття справи та направлення її до суду для застосування до неповнолітнього примусових заходів ви-ховного характеру. Справа в такому випадку разом з постановою направляється прокурору.

Неповнолітньому, щодо якого винесена названа постанова, а також його батькам чи особам, які їх заміняють, перед направлен-ням справи прокурору надається можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи. При цьому вони мають право користуватися послугами захисника.

Встановивши, що суспільно небезпечне діяння вчинене дити-ною, яка ще не досягла одинадцятирічного віку, він виносить пос-танову про закриття справи з дотриманням вимог ч. 2 ст.7-3 КПК України (надавши можливість неповнолітньому і його батькам оз-найомлення зі справою). Про це він повідомляє прокурора, служ-бу, а також кримінальну міліцію в справах неповнолітніх за місцем проживання особи, які функціонують відповідно до Закону України «Про органи і служби у справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх».

Рішення, викладене слідчим у такому документі як «постанова про закриття справи і направлення її в суд для застосування до неповнолітнього обвинувачуваного примусових заходів виховного характеру», у частині закриття справи набуває юридичної чинності з моменту давання письмової згоди на це прокурором. Рішення ж

986

про застосування до неповнолітнього примусових заходів вихов-ного характеру уповноважений прийняти тільки суд.

3.8. Чинне законодавство передбачає можливість звільнення деяжтоздатного неповнолітнього, який вчинив злочин, від кримі-нальної відповідальності і застосування до нього примусових заходів виховного характеру.

Згідно зі ст. 97 КК України та ст. 9 КПК України непов-нолітнього, який' вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відтговщальносп, якщо його ви-правлення і перевиховання можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові за-ходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 КК України.

У такому разі неповнолітньому, з дотриманням вимог статей 438 і 440 КПК України, пред'являється обвинувачення і після ви-несення рішення про направлення справи до суду для застосування примусових заходів виховного характеру надається можливість оз-найомлення з усіма матеріалами справи. Справа зі списком осіб, які піддягають виклику до суду, направляється_прокурору.

Для звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідаль-ності і застосування до нього примусових заходів виховного ха-рактеру необхідна сукупність таких умов: подія злочину дійсно мала місце; даний злочин вчинив дедіюгоздатний неповнолітній обвинувачуваний; цей злочин є злочином невеликої тяжкості; подія злочину не має великої суспільної небезпеки; наявні всі умови і можливості дря виправлення неповнолітнього без застосу-вання покарання; відсутні заперечення з боку неповнолітнього або його законного представника про таке розв'язання справи.

Якщо неповнолітній обвинувачуваний або його законний пред-ставник заперечують проти такого розв'язання кримінальної спраг вн з застосуванням до обвинувачуваного